Європейські країни, що межують з Росією, повинні готуватися до того, що Вашингтон може скоротити чисельність своїх військ у цьому регіоні, нарощуючи власний військовий потенціал.
Про це заявив президент Естонії Алар Каріс в інтерв’ю Politico.
Він заявив, що лобіював перед президентом США Дональдом Трампом важливість збереження військ у Східній Європі, коли вони сиділи поруч протягом двох годин під час квітневого похорону Папи Римського Франциска.
«Я все пояснив… Присутність американських військ в Естонії – не тільки в Естонії, в Європі – має вирішальне значення, і це важливо для Сполучених Штатів, а не тільки для Європи», — сказав він.
Водночас естонський лідер підкреслив, що все ще «дуже важко передбачити», що Вашингтон робитиме в Балтії.
Він зазначив, що такі країни, як Естонія, «повинні бути готові до будь-якого сценарію», в той час, як ризик скорочення чисельності найбільшого члена НАТО означає, що країни «повинні нарощувати власний потенціал».
Наразі в країнах Балтії (Естонії, Литві та Латвії) перебувають близько дві тисячі американських солдатів у рамках нарощування військової присутності після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Зазначається, що Пентагон переглядає свою глобальну структуру сил і, як очікується, оприлюднить результати наприкінці цього місяця. Хоча зміст документу не відомий, він готується під керівництвом заступника міністра оборони з питань політики Елбріджа Колбі, який є відвертим прихильником скорочення присутності США в Європі.
Але Каріс сказав, що Москва не повинна мати жодного слова у цьому питанні.
«Росія розпочала цю агресію… Відповідь однозначна — ні», — зазначив він.
Лідери ЄС повинні були представити Трампу висновки своєї роботи щодо гарантій безпеки в четвер увечері. Відповідаючи на запитання, чи очікує він, що Трамп посилить тиск на Путіна, Каріс, чия країна надала війська для цієї ініціативи, сказав, що «багато залежить від характеру Трампа».
«На цей момент Естонія і багато європейських країн підтримують те, що робить Трамп, — сказав Каріс.
«Він стільки разів обговорював це з Путіним, але нічого не відбувається… Я думаю, що він вже втрачає самовладання», — додав він.
Він також попередив, що європейські країни «не повинні бути наївними» щодо намірів Кремля надалі випробовувати західні демократії в найближчі місяці, наприклад, шляхом втручання у вибори в Чехії, що відбудуться 3−4 жовтня. Але він відкинув ідею про те, що оскільки Естонія та інші країни Балтії мають спільний кордон з Росією, вони повинні бути більше стурбовані експансіонізмом Москви.
«Сучасні ракети можуть стартувати з Москви і опинитися в Гаазі і Брюсселі всього за кілька хвилин», — сказав він.
Раніше Тулсі Габбард ініціювала капітальну реконструкцію свого відомства, яка дозволить заощадивши понад $700 млн на рік.
7 червня у Києві на ВДНГ пройде щорічний благодійний забіг Go to the Future 2026…
Українська протибалістична система під робочою назвою "Фрея" може бути готова вже до кінця поточного року…
За результатами перевірки правоохоронних органів кільком посадовцям Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки…
4 червня в Києві на Андріївському узвозі знесли пам'ятника російському письменнику Михайлу Булгакову.
Український культурний фонд розпочав масштабне дослідження стану експортного потенціалу української сфери культури та креативних індустрій.…
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий прокоментував депутатський законопроєкт щодо скасування обов'язкового тесту з математики…