Європа наближається до мирного плану для України, але лише маленькими кроками віддаляється від США — Euractiv

Про це пише Euractiv.

П’ятничне зіткнення між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським зруйнувало давню воєнну західну коаліцію на підтримку України, викликало занепокоєння серед союзників Києва та спровокувало хвилю публічної підтримки.

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас висловилася найрішучіше, заявивши: «Вільний світ потребує нового лідера», і що саме європейці повинні взяти на себе цю відповідальність.

Однак Європа вже кілька тижнів не має конкретних планів. Натомість її лідери провели низку зустрічей у різних форматах. Проте їм бракує лідерства: занадто багато учасників, але немає чіткої керівної фігури.

«Я запитував у кожного міністра закордонних справ, з яким зустрічався: ‘Яке ваше бачення того, як це завершиться?’ Більшість не мають плану», — сказав у неділю держсекретар США Марко Рубіо в інтерв’ю ABC.

На думку Рубіо, підтримка боротьби України ще на рік, як пропонували деякі політики, «не виглядає як добрий план» — і тим більше не той, який підтримує президент.

Два попередні саміти, організовані президентом Франції Еммануелем Макроном, не дали конкретних результатів.

Саміт у Лондоні в неділю, на який зібралися лідери 18 західних країн, зокрема Франції, Німеччини, Данії, Італії, а також Канади, Туреччини, НАТО та Європейського Союзу, здається, зробив принаймні перший крок уперед за останні тижні.

Коаліція без чіткого лідера

Прем’єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер заявив, що «низка країн» висловила бажання приєднатися до «коаліції охочих», щоб надати Україні гарантії безпеки в разі досягнення припинення вогню.

Велика Британія та Франція візьмуть на себе ініціативу у співпраці з Україною для розробки плану миру, який буде представлений президенту США Дональду Трампу.

«Велика Британія готова підтримати це своїми військами та авіацією разом з іншими країнами», — сказав Стармер після переговорів.

Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що готова використати свої добрі стосунки з Трампом, щоб стати посередником.

Це означає, що відповідальність ляже на три з п’яти найвпливовіших країн Європи.

Німеччина, яка за часів попередньої адміністрації Трампа під керівництвом Ангели Меркель принаймні виглядала як лідер порівняно з нинішнім канцлером Олафом Шольцом, наразі залишається осторонь, принаймні до формування нового уряду.

Тим часом прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск був серед перших, хто висловив підтримку Зеленському, але Варшава поки що не сигналізувала про готовність очолити будь-яку велику ініціативу щодо України.

Німеччина, Іспанія та Польща також залишаються серед європейських країн, які вагаються щодо відправлення миротворчих сил в Україну.

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта назвав недільні консультації «корисними та важливими» напередодні саміту ЄС 6 березня, де, за його словами, лідери мають бути «готові ухвалювати рішення». Однак залишається питання, чи зможуть усі 27 країн-членів ЄС подолати внутрішні розбіжності, особливо з огляду на позиції Угорщини та Словаччини.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у неділю заявила, що у четвер представить «всеосяжний план» щодо оборони, але зростає критика через те, чому розробка цього плану триває так довго, враховуючи нагальність ситуації.

У той же час, на тлі загроз адміністрації Трампа повністю припинити військову допомогу Україні після конфлікту між Трампом і Зеленським, ключовим питанням залишається: чому Європа ще не виконала всі свої обіцянки перед Україною?

Українські чиновники стверджують, що виконання цих зобов’язань хоча б тимчасово компенсувало б можливу паузу в американській допомозі.

«Маленькі кроки» від США

Навіть після кризи в Білому домі європейці, схоже, неохоче визнають нову трансатлантичну реальність і замість того щоб рухатися вперед без Трампа, витрачають дорогоцінний час на очікування реакції Вашингтона.

Попри обіцянки підтримки Україні, деякі європейські лідери натякнули Києву, що вони вважають за краще, аби Україна відновила відносини зі США, а не повністю відмовилася від співпраці з ними.

«Було широке розуміння важливості продовження тісної співпраці зі США, особливо в контексті НАТО», а також «сильна згода щодо того, що майбутні європейські внески в додаткові гарантії безпеки мають розроблятися у співпраці зі США», — заявив посадовець ЄС після переговорів.

Як Стармер, так і генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше намагалися переконати Зеленського знайти спосіб відновити відносини з адміністрацією США, попри те, що Трамп чітко дав зрозуміти, що не хоче, щоб Україна продовжувала воювати.

Стармер повідомив журналістам, що перед лондонським самітом він розмовляв із Трампом, щоб узгодити свої пропозиції. Він також не відмовився від планів переконати Вашингтон підтримати майбутнє розміщення європейських військ для забезпечення припинення вогню.

«Європа має взяти на себе головний тягар, але ця ініціатива повинна мати потужну підтримку США», — зазначив Стармер.

Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що «майже впевнений», що недільна зустріч у Лондоні стане «першими маленькими кроками» для повернення переговорів зі США на порядок денний.

У своїй заяві Мелоні закликала до термінової зустрічі між США, Європою та Україною, «щоб відверто обговорити, як ми плануємо долати сьогоднішні великі виклики, починаючи з України, яку ми разом захищали в останні роки».