Європа не може вічно протистояти планам Трампа і Путіна щодо України, — The Guardian

Про це пише оглядач The Guardian Мартін Кеттл.

Водночас, за його словами, динаміка, яка спричинила ці переговори, може ставати все більш стійкою.

“Інтереси США і Росії, що рухають цей процес, не змінилися, тоді як конфлікт на місці загострюється. Відсутність прогресу цього тижня означає, що незабаром буде зроблена ще одна спроба закінчити війну, а можливо, і ще одна після неї, аж поки одного дня не буде укладено якусь угоду за підтримки США, яка зупинить конфлікт на умовах, що в цілому вигідні для Росії”, – підкреслив Кеттл.

Як зазначив оглядач, внутрішня логіка взаємодій, які привели до цього моменту, вже добре відома. Трамп не хоче надавати зброю Україні, проте він намагається укласти двосторонню угоду з Путіним, аби зупинити війну за рахунок території України.

“Росія бомбить Україну і досягає виснажливих успіхів на полі бою. Україна та її союзники мобілізуються, щоб протистояти будь-якій проросійській угоді. США переглядають свої плани з урахуванням заперечень. Відбуваються переговори. Путін відмовляється від угоди. Війна триває, але дипломатія також”, – додав експерт.

За словами Кеттла, через те, що цей процес буде повторюватися, як і раніше, відбудеться одне з двох. Або процес буде безрезультатним, або деякі його аспекти змінять, аби досягти хоча б якого прогресу.

“Перший варіант, відмова від процесу, є можливим, але це означатиме приниження для Трампа. Це також означатиме, що війна посилиться і стане більш смертоносною, руйнівною та дестабілізуючою. Тиск з метою її припинення відновиться, що призведе до відновлення дипломатичних зусиль США, але зі слабшої позиції, ніж сьогодні”, – аналізує оглядач.

Водночас другий варіант, на думку аналітика, тобто зміна або обхід деяких аспектів прогресу, здається більш ймовірним. Таким чином це ставить НАТО та Європу під приціл Москви, а також Вашингтона.

“Це пояснює, чому Кремль вчора натякнув, що все ще існують угоди, які варто укласти, – іншими словами, угоди між Росією і США, з яких виключена Європа. Путін не міг би чіткіше висловити, що він вважає Європу слабкою ланкою Трампа”, – підкреслив Кеттл.

Зокрема російський диктатор заявляв перед переговорами з Віткоффом, що Європа заважає адміністрації США досягти миру в Україні.

“Вони на боці війни. Росія не має наміру воювати з Європою, але якщо Європа почне, ми готові вже зараз”, – сказав він.

Своєю чергою оглядач підкреслив, що такі слова частково є нісенітницею, однак головна думка Путіна правильна – Європа, точніше НАТО без США, дійсно заважає Трампу укласти угоду з диктатором РФ, яку він хоче.

“Послідовна відданість союзників по НАТО цій задачі не отримала широкого визнання через побоювання спровокувати Трампа, але її неможливо не помітити. Зусилля були інтенсивними з того моменту, як Трамп і Джей Ді Венс публічно образили Володимира Зеленського під час його візиту до Овального кабінету 28 лютого. Вони також були більш-менш успішними”, – нагадав експерт.

Кеттл наголосив, що європейські зусилля на користь України неодноразово дозволяли протистояти Трампу і Путіну. Цього тижня це знову сталося, коли план Віткоффа був скоригований перед зустріччю з Путіним.

Однак, за словами аналітика, це не може і не буде тривати вічно, адже головною проблемою як України, так і Європи є те, що дисбаланс сил у 21 столітті обернувся проти них.

“У цьому новому дисбалансі Європа і НАТО не мають достатньо зброї, сили чи багатства, щоб домогтися альтернативного мирного врегулювання, яке Росія і США були б змушені сприймати серйозно або прийняти. Післявоєнна ідея Заходу, можливо, не мертва, але вона перебуває в реанімації. Європейські та деякі американські хірурги борються з усіма своїми навичками, щоб підтримати її життя. Правда, однак, полягає в тому, що Трамп може дуже легко відключити апарат штучного дихання завтра”, – попередив автор публікації.

У будь-якому разі НАТО може виявитися вчорашнім рішенням завтрашньої загрози, пише Кеттл. Країни альянсу все одно матимуть свою зброю та армію, а також збережуть свою прихильність до незалежної України та спільних цінностей.

“Можливо, ще неправдою є те, що США під керівництвом Трампа опинилися на доленосному роздоріжжі, де їм доведеться вибирати між Європою та Україною, з одного боку, і Росією, з іншого. Але це місце і цей момент наближаються швидше, ніж будь-коли з 1945 року. Насувається трагедія, яка полягає в тому, що історія поклала на Європу роль підтримки України, яку вона в кінцевому підсумку не в змозі виконати в необхідному обсязі”, – підсумував оглядач The Guardian.