Європа не очікує, що США візьмуть на себе тверді зобов’язання щодо України — Euractiv

Про це пише Euractiv.

Коли близьке дипломатичне тріо США приїде до Європи найближчими днями, європейські лідери будуть у напрузі, прагнучи дізнатися, що Вашингтон планує робити з Україною.

Іншими словами: чи продовжить адміністрація Трампа допомагати Україні захищатися від російської агресії? Чи сигналізуватиме, що забирає цю підтримку в надії, що такий крок сприятиме швидкому завершенню війни?

Без продовження американської підтримки Україна, ймовірно, буде змушена шукати мир, оскільки Європа сама не має достатньо зброї, щоб Київ міг захищатися.

Високопосадовці адміністрації США – віцепрезидент Джей-Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет – відправляються до Парижа, Брюсселя та Мюнхена цього тижня для серії перших особистих зустрічей з європейськими колегами.

Спеціальний посланник Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог – офіційна особа, яка найбільш активно займається підготовкою «плану миру» президента – також буде присутній.

Європейські дипломати вже кілька тижнів борються за те, щоб забезпечити собі місце за столом на майбутніх мирних переговорах щодо України.

Цей тиждень дасть їм першу можливість представити свою позицію очі в очі, деяким з них після місяців спроб потрапити в кадр разом з делегацією Трампа.

Очікується, що Венс вперше зустрінеться з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і головною дипломаткою ЄС Кайєю Каллас на полях саміту з ШІ у Парижі в вівторок, а потім вирушить на Мюнхенську конференцію з безпеки. Рубіо, тим часом, очікується в середу на переговорах формату Веймар+ – Франція, Німеччина та Польща, а також Іспанія, Італія, Велика Британія та Україна – в підтримку Києва у Парижі, за словами осіб, знайомих з планами.

Гегсет візьме участь у зустрічі міністрів оборони НАТО в середу та в засіданні Контактної групи з оборони України в Брюсселі – де вперше буде головувати Велика Британія замість США – перед тим, як вирушити до Польщі.

Але попри велику кількість активностей, європейці не очікують твердих зобов’язань від США, зазначили кілька дипломатів.

«Побоювання полягає в тому, що, як і в усьому іншому, в ці дні, все, про що ми обговорюємо або домовляємось з американськими колегами, може діяти тільки до того часу, поки Трамп не змінить свою думку», – сказав один з європейських дипломатів.

Європейські дипломати приватно говорять, що вони очікували, що план миру Трампа для України буде готовий, коли його делегація приїде до Європи цього тижня. Ці очікування зміцнились, оскільки кілька членів адміністрації Трампа пропонували ідеї в останні тижні.

Але Келлог спростував повідомлення, що він розкриє план на Мюнхенській конференції з безпеки цього тижня.

Протягом найближчих кількох тижнів Келлог планує узгодити зміст плану з усіма європейськими союзниками по НАТО.

Рекомендації Трампа щодо плану чіткі: європейці повинні взяти на себе лідерство в питанні забезпечення будь-якого майбутнього припинення вогню та обробки фінансового тягаря.

Минулого місяця Рубіо заявив, що «нечесно» стверджувати, що Україна здатна знищити Росію на полі бою і повернути ситуацію до стану до 2014 року.

Окрім розробки плану миру, Келлог зазначив, що і Київ, і Москва повинні будуть йти на поступки, якщо хочуть успішно домовитись про рішення.

Крім того, Келлог дистанціював свій план від припущення, що можна досягти «чистого» миру, сказавши в інтерв’ю New York Post, що набагато реалістичніше спочатку досягти припинення вогню, а потім домовлятися про деталі більш тривалого врегулювання.

Україна, тим часом виставила на стіл своєрідну пропозицію в стилі Трампа, щоб забезпечити участь США: Київ отримає гарантії безпеки, а Вашингтон – доступ до українських сировинних матеріалів.

Україна висловила ідею надання західним союзникам доступу до своїх критичних мінералів минулої осені як частину свого «плану перемоги». Цього тижня Зеленський ще раз підкреслив цю пропозицію.

Росія малоймовірно відступатиме від позиції, яку вона виклала в червні минулого року, але заявила, що «готова відновити контакти з США» щодо врегулювання.

Їхня позиція залишається такою, що Україна повинна відмовитись від прагнень до НАТО, прийняти нейтральний, позаблоковий і безядерний статус і повністю вивести свої війська з чотирьох українських регіонів – Донеччини, Херсонщини, Луганщини та Запоріжжя – які були анексовані і в значній мірі контролюються російськими військами.

Україна заявила, що ці вимоги не можуть бути прийнятними, але європейські офіційні особи підкреслили, що вони не вірять, що Росія сідатиме за стіл переговорів, щоб йти на компроміси.

«Звісно, вони прагнуть сидіти за столом, але з їхньої точки зору навряд чи вони підуть на будь-які поступки, особливо коли вони вважають, що зараз перемагають в Україні», – сказав другий європейський дипломат.

«Це те, що повинно нас турбувати, можливо, навіть більше, ніж сам формат переговорів», – додав він.

Попри присутність трьох впливових американських посадовців, Європа все ще виглядає без чіткої та очевидної постаті, яка б говорила з авторитетом про спільну позицію. Берлін фактично буде відсутній – канцлер Німеччини Олаф Шольц є «збитим льотчиком» – поки не сформують уряд після виборів цього місяця.

У Парижі президент Франції Еммануель Макрон намагається зберегти свою актуальність через свій саміт з ШІ і навіть не з’явиться в Мюнхені.

Лондон поступово підсилює свою роль, наприклад, через Контактну групу з оборони України, а Варшава поки що не має жодних серйозних перших контактів з табором Трампа.

«Наразі є лідерська прогалина в Європі», – сказала Аліна Полякова, президентка Центру аналізу європейської політики (CEPA).

«Реальність така, що європейці зараз чекають на узбіччі традиційним європейським способом, а не приходять до Білого дому з проактивними вимогами», – додала вона.