Європа посилює дипломатичні зусилля щодо України, але їй бракує військової спроможності — The Times

Про це йдеться у матеріалі The Times на тлі підготовки зустрічі президента США Дональда Трампа та Владіміра Путіна, запланованої на 15 серпня в Алясці.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю Fox News заявив, що Європа має «активізуватися та взяти на себе більшу роль» у фінансуванні України у війні проти Росії. The Times пише, що навіть якщо Європа зберігатиме непохитну дипломатичну позицію, їй бракує сил, щоб підтримати Київ у переговорах щодо вигідних умов мирної угоди або гарантувати дотримання припинення вогню.

Так звана «коаліція охочих» — багатонаціональні сили під проводом Великої Британії та Франції, які мали б підтримувати Україну та потенційно моніторити перемир’я, — навряд чи зможе виправдати початкові очікування британського прем’єра Кіра Стармера щодо 64 тис. військових на місцях. Кремль заявив, що не прийме західних військ в Україні, попередивши, що їхня присутність «може спровокувати нову світову війну».

За даними видання, навіть у разі згоди Путіна міністри оборони країн ЄС визнають, що «немає жодних шансів» досягти 10 тис. військових, обіцяних Великою Британією, а навіть 25 тис. «було б надто складним завданням». Це значно менше за 200 тис., які президент Володимир Зеленський у січні називав необхідними для утримання миру на лінії фронту; деякі експерти оцінюють потребу в 600 тис.

До групи входять переважно європейські держави та країни Співдружності. Наразі війська відправили лише Велика Британія та Франція. Фінляндія побоюється, що розгортання «розмиє» її прикордонну оборону; Польща, Іспанія та Італія відмовилися надсилати військових; Естонія готова відправити лише роту. Серед перешкод — нестача особового складу, політичне небажання та логістичні труднощі щодо правил бойових дій у разі атаки РФ.

Згідно з Ukraine Support Tracker, у червні Європа вперше випередила США за обсягами військової допомоги — 72 млрд євро проти 65 млрд, але США надали більш сучасне озброєння, включаючи ППО та високоточні боєприпаси. Близько 40% зброї в Україні, за словами Зеленського, надходить зі США, 33% виробляється в країні, менше 30% — з Європи. Росія покладається на власні ресурси, а також постачання з Китаю, Ірану та Північної Кореї, яка з 2023 року передала 9–12 млн снарядів і ракет.

Минулого року ЄС витратив на оборону 326 млрд євро (1,9% ВВП), США — майже $1 трлн (3,4% ВВП). Щоб скоротити розрив, ЄС оголосив про план на 800 млрд євро для модернізації та інтеграції армій, але прогрес гальмують фрагментація промисловості, політичні розбіжності та відсутність спільної стратегії.

З 2022 року ЄС ввів 14 пакетів санкцій, заморозивши понад 200 млрд євро активів російського ЦБ та скоротивши імпорт енергоносіїв, але РФ переорієнтувалася на торгівлю з Китаєм, Індією та іншими країнами. The Times зазначає, що Європа могла б використати розморожування активів як стимул у переговорах, але Путін може віддати перевагу продовженню війни.

8 серпня міністр закордонних справ Британії Девід Леммі, віцепрезидент Венс, представники ЄС та України провели екстрений саміт. Голова політичного комітету ЄС Кая Каллас заявила, що 10 серпня скличе позачергову зустріч міністрів закордонних справ ЄС, підкресливши: «Це питання не лише безпеки України, а й усієї Європи».

Президент США Дональд Трамп планує 15 серпня зустрітися з Путіним в Алясці, намагаючись досягти припинення вогню в Україні. Спершу Білий дім висував умову, щоб Путін зустрівся з Володимиром Зеленським перед самітом, але Трамп відмовився від цієї вимоги. Він також заявляв, що переговори можуть передбачати «певний обмін територіями на користь обох сторін». За даними ЗМІ, Київ і партнери відхилили пропозиції Путіна, які передбачали передачу частини Донецької області в обмін на перемир’я. Зеленський наголосив, що Росії не вдасться повторити сценарій з Кримом.