Європарламент ухвалив резолюцію про збиття російських об’єктів, що порушують повітряний простір ЄС

Про це йдеться в ухваленій резолюції Європарламенту.

Євродепутати одноголосно (загалом 469 «за», 97 «проти», 38 — утрималися; у голосуваннях брали участь 594 депутати) визнали серію порушень повітряного простору та дрон-атак «частиною систематичної військової та гібридної війни й провокацій» Росії проти держав ЄС і НАТО. У резолюції прямо названо випадки порушень у повітряному просторі Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Румунії, а також навмисні дрон-напади на критичну інфраструктуру в Данії, Швеції й Норвегії.

Депутати закликали держави-члени «вживати скоординованих дій проти всіх порушень їхнього повітряного простору, включно зі збиттям повітряних загроз», підкреслюючи при цьому потребу у спільних правилах реагування та взаємодії між країнами ЄС і з НАТО. У документі також сказано, що «Росія несе повну та однозначну відповідальність» за низку інцидентів, чим відкинуто версії про «ізольовані» чи випадкові провокації.

Резолюція містить кілька ключових вимог і рекомендацій:

• прирівняти масштаби російської диверсійної та гібридної діяльності до «спонсорованого державою тероризму» і закликати Раду ЄС та Єврокомісію посилити санкції проти РФ;
• розширити санкційні заходи також проти Білорусі, Ірану, КНДР та китайських компаній, які постачають Москві товари подвійного призначення;
• суттєво посилити оборонну співпрацю з Україною, зокрема у сфері безпілотників, контрдронових технологій та промислової кооперації;
• інвестувати в системи раннього виявлення, інтегровані центри управління повітряною ситуацією і оперативні механізми спільного реагування.

Євродепутати також наголосили на необхідності правових гарантій: вказано, що заходи із захисту повітряного простору повинні відповідати міжнародному праву та бути «скоординованими, пропорційними і юридично підкріпленими», аби уникнути випадків необґрунтованої ескалації.

Аналітики та частина депутатів відзначили, що резолюція має дедалі більш політичний характер — вона не є юридично обов’язковим актом і не дає автоматичного «табу» на застосування сили. Водночас документ створює політичну основу для тіснішої координації між країнами ЄС і може стати аргументом на користь пришвидшення розробки спільних процедур реагування на повітряні загрози.

У резолюції також зафіксовано заклик: «ЄС має продемонструвати рішучість і дати зрозуміти, що будь-яка третя країна, яка намагається порушити суверенітет держави-члена, негайно зіткнеться з відповіддю». Депутати вимагають від інституцій блоку підготувати пакети нових обмежувальних заходів, спрямованих на підрив воєнного потенціалу Москви.

Документ ухвалено на тлі серії інцидентів у повітряному просторі Європи та хвилі дрон-атак на критичну інфраструктуру у Північній Європі. Резолюція посилює політичний тиск на інституції ЄС і на держави-члени з вимогою пришвидшити закупівлі та координацію засобів ППО, контрдронових систем і розвідданих для своєчасного виявлення загроз.

З огляду на політичний характер резолюції, подальші кроки вимагатимуть практичної реалізації: узгодження правил застосування сили у повітрі між державами, визначення ланцюгів командування під час інцидентів і юридичного погодження з НАТО. Поки що документ створює політичну легітимність для жорсткішої відповіді на інциденти, але не замінює необхідних технічних і правових підґрунть.