Документ підкреслює “важливість повного визнання трансгендерних жінок як жінок” і зазначає, що їхнє долучення є необхідною умовою ефективності будь-якої політики з питань гендерної рівності та боротьби з насильством.
Серед інших пунктів резолюції — заклик створити “комплексний інструмент для моніторингу та протидії демократичному відкату та відкату в правах жінок”, а також визнати зростання кількості нападів на активісток за права жінок та спільноти ЛГБТК+.
Рішення ухвалили 340 голосами “за”, 141 — “проти”, ще 68 депутатів утрималися. Хоча такі резолюції не мають юридичної сили, вони часто впливають на держави — члени ЄС і формують політичний напрям Союзу.
Журналістка Ерін Рід зазначила, що ухвалення цього документа може поставити ЄС “на прямий курс зіткнення” зі США, де після приходу до влади президента Дональда Трампа ситуація з правами ЛГБТК+ значно погіршилася.
Резолюція також контрастує з позицією уряду Великої Британії, де прем’єр Кір Стармер торік заявив, що не вважає трансгендерних жінок жінками.
На тлі цих рішень у кількох країнах Європи, зокрема в Угорщині, посилюється політика анти-ЛГБТК+: торік там запровадили заборону на проведення прайд-маршів, що викликало масові протести. Мер Будапешта Гергей Карачоні, який дозволив провести марш попри заборону, нині має кримінальне звинувачення.