Висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ Кая Каллас під час зустрічі з українськими журналістами чітко окреслила фінансову стратегію блоку. Вона наголосила, що наразі вся робота зосереджена виключно на підготовці «репараційної позики» для України, яка має базуватися на заморожених російських активах.
Kaja Kallas, Prime Minister of Estonia, attends NATO Summit at LITEXPO Lithuanian Exhibition and Congress Center in Vilnius, Lithuania on July 11, 2023. (Photo by Beata Zawrzel/NurPhoto via Getty Images)
Про це повідомила Кая Каллас, передає «Радіо Свобода».
Каллас принципово відмовилася обговорювати будь-які альтернативні сценарії чи «плани Б», пояснивши це своєю давньою політичною логікою: щойно починаються розмови про запасний варіант, саме він зазвичай і стає реальністю, відсуваючи основну ціль на другий план. Тому зараз у Брюсселі навіть не заходять у дискусії щодо інших способів фінансування Києва.
Важливим аспектом переговорів залишається позиція Бельгії, де зберігається основна частина активів країни-агресора. За словами Каллас, побоювання бельгійської сторони стосуються насамперед розподілу фінансових ризиків у разі юридичних атак з боку Москви.
Проте голова дипломатії ЄС впевнена, що найкращим захистом для Бельгії стане саме загальноєвропейський підхід. Вона пояснила, що ухвалення відповідного закону на рівні всього Європейського Союзу зніме індивідуальну відповідальність із Брюсселя, адже країна просто виконуватиме колективне рішення, що має значно вищу юридичну та політичну вагу.
Щодо погроз Росії оскаржувати замороження активів у судах та міжнародних арбітражах, Кая Каллас висловила значний скептицизм. На її думку, такі заяви Кремля є інструментом психологічного тиску, спрямованим на те, щоб посіяти сумніви серед європейських партнерів і посилити внутрішні страхи в Бельгії.
Вона переконана, що європейська правова база є достатньо міцною, щоб витримати ці спроби, а фокус на використанні російських коштів для підтримки жертви агресії є не лише економічно виправданим, а й стратегічно необхідним кроком для безпеки всього континенту.
Окрему увагу голова дипломатії ЄС приділила питанню проведення виборів в Україні, яке часто порушується в міжнародному просторі. Каллас підкреслила, що для реального волевиявлення потрібні насамперед припинення вогню та надійні гарантії безпеки.
Вона зауважила, що неможливо проводити демократичні процедури під загрозою постійних бомбардувань. Крім того, Каллас нагадала про конституційну логіку багатьох країн, яка забороняє вибори під час війни через те, що внутрішня політична боротьба неминуче послаблює державу перед зовнішнім ворогом.
На завершення Кая Каллас закликала міжнародну спільноту змістити фокус із внутрішніх процесів в Україні на відсутність демократії в самій Росії. Вона нагадала, що в РФ вільних і чесних виборів не було вже чверть століття, і саме це є фундаментальною проблемою безпеки.
За словами європейської посадовиці, доки агресор не припинить бойові дії та не надасть гарантій ненападу, розмови про вибори в Україні залишаються передчасними, оскільки єдність нації перед лицем загрози є пріоритетом номер один.
У ніч проти 11 листопада російські війська завдали ударів по шести великих електропідстанціях у Вінницькій,…
Під час масованої атаки на Україну вранці 11 листопада дві російські крилаті ракети типу «Бандероль»…
Палата представників США 10 листопада не стала розглядати по суті питання про імпічмент міністра оборони…
Поліція Києва затримала 22-річного учасника шахрайської схеми безпосередньо після отримання грошей від літнього чоловіка. Зловмисники…
На тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини 34 населені пункти перебувають у критичному стані — ситуація там…
Україна прагне отримувати фінансову підтримку для утримання 800-тисячного війська щонайменше протягом десятиліття після завершення війни.…