Євросоюз висловив жаль щодо безперешкодного візиту Путіна до Монголії

Таку заяву зробив речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано, повідомляє Європейська правда.

Європейський Союз висловив жаль з приводу того, що влада Монголії вирішила прийняти правителя Росії Володимира Путіна та проігнорувала ордер Міжнародного кримінального суду на його арешт.

Речник зазначив, що Євросоюз взяв до уваги приїзд до Улан-Батора лідера Росії Владіміра Путіна, попри те, що Монголія є стороною Римського статуту Міжнародного кримінального суду і мала б затримати Путіна за ордером прокурора МКС.

“ЄС висловлює жаль з приводу того, що Монголія, держава-сторона Римського статуту МКС, не виконала свої зобов’язання за ним щодо виконання ордера на арешт… ЄС висловлює найбільшу підтримку зусиллям із забезпечення повної відповідальності за воєнні злочини та інші найтяжчі злочини у зв’язку з загарбницькою війною Росії проти України”, – заявив Петер Стано.

Він зазначив, що ЄС підтримує розслідування, які прокурор МКС веде щодо подій російсько-української війни, та закликає усі країни-сторони Римського статуту до повної співпраці у цьому питанні.

Візит Путіна до Монголії

Візит російського диктатора до Монголії був першим після видачі судом ордера на його арешт 17 березня 2023 року. Монголія, як країна, що підписала Римський статут, мала заарештувати лідера РФ. Однак, за словами джерел Bloomberg, знайомих з підготовкою Кремля до візиту, Володимир Путін отримав запевнення перед запланованим візитом в тому, що його не заарештують в Монголії.

Міжнародний кримінальний суд закликав Монголію арештувати Путіна під час його візиту до країни. Раніше з таким закликом зверталися і в МЗС України. З цим закликом до Улан-Батору звернулися і в організації з охорони прав людини Human Rights Watch.

Під час візиту Володимира Путіна 3 вересня в столиці Монголії відбулися протести – мітингувальники розгорнули прапор України. Поліція країни заважала мітингарям тримати українську символіку.

Пізніше західні ЗМІ оприлюднили відповідь від монгольського уряду, де вони фактично визнають себе залежними від Росії, підкреслюють важливість зв’язку  з Китаєм та зазначають, що у дипломатичному плані “дотримуються нейтралітету”.