Development більше не займатиметься проєктом житлового комплексу Ріхерт&Park на Подолі в Києві.
Про це заявив директор з маркетингу девелоперської компанії Броніслав Чумак.
«Ріхерт&Park виходить з інвестиційного портфеля проєктів A Development. Із вищезазначеної причини я завершую свою роботу в структурі компанії», — написав він.
На сторінці ЖК Ріхерт&Park на сайті “ЛУН” вказано, що продажі призупинено, проєкт скасовано і за деякий час сторінку буде видалено.
Житловий комплекс планували будувати на розі вулиць Кирилівської та Нижньоюрківської. На цій ділянці розташовано історичну броварню Ріхерта. Забудовник обіцяв відреставрувати завод і облаштувати відкритий парк з озером.
У листопаді 2024 року компанія A Development оголосила про відновлення будівельних робіт у рамках реалізації проєкту Ріхерт&Парк на території Подільського району Києва, у межах вулиць Нижньоюрківської, Кирилівської та Мильного провулку.
Тоді A Development заявила, що переглянула концепцію комплексу. Компанія вирішила скоротити площу забудови на 40 000 м², звільнивши місце для облаштування нового парку площею 5,85 га. У парку планується створення культурно-спортивного центру, а також зон відпочинку для місцевих мешканців.
СЕО компанії Олексій Баранов повідомив, що A Development знаходиться на завершальному етапі підписання меморандуму з Подільською районною адміністрацією.
У листопаді 2023 року забудовник презентував громаді проєкт будівництва Ріхерт&Парк, який передбачає житлові будинки, дитячі садки, клініку, магазини, реставрацію історичних будівель пивного заводу. Водночас забудовник наполягав на праві зводити споруди до 60 метрів висотою, що суперечить Генплану міста, який обмежує будівництво у центральній планувальній частині міста висотою до 27 метрів.
Очільниця Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова, яка теж була присутня на презентації, висловилась категорично проти 42-метрових будинків (12 поверхів), оскільки «висотність у центральній планувальній частині міста не може перевищувати 27 м, як це є в чинному Генеральному плані».
Крім того, нова забудова в охоронній зоні памʼятки не має перевищувати висоти памʼятки. Тобто, димар заводу обмежує будівництво своєю висотою — 42 метри.
Проте представники розробника наполягали, що підвищення висотності забудови регулюється не лише Генеральним планом міста, а також згідно зі статтею 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» в редакції, що діяла до 01.01.2019 р. та наказу Міністерства культури України № 122 від 17.12.2012 р., історико-містобудівним обґрунтуванням та проєктом, які підлягають погодженню у Мінкульті. ТОВ «Керамблоки-інвест» розробило та погодило історико-містобудівне обґрунтування та проєкт ще у 2016 році. Забудовник наполягав, що ці документи закріплюють висотність забудови на цій конкретній ділянці в діапазоні від 27 до 60 метрів.
Варто також додати, що відповідно до представленого минулого року проєкту реставрації, збереженню підлягають лише фасадний корпус та димар. При цьому стару броварню та житловий будинок, датовані 1860-ми роками, заплановано знести.
У забудовника ж наполягали, що згідно із чинним охоронним договором, компанія зобов’язується відреставрувати лише три споруди:
Пивоварний завод, розташований на Подолі за адресою: вул. Кирилівська, 35, є пам’яткою архітектури місцевого значення. Пивоварня була побудована у 1895 році і є однією з найстаріших у Києві. Після розпаду СРСР завод приватизували, там працював Київський завод солодових екстрактів. Однак у 2006 році підприємство припинило свою діяльність.
Внаслідок атаки пошкоджено 10 квартир та 11 автомобілів. У будинку постраждали троє людей, серед них…
У будівлі вибило скління фасаду, пошкодило внутрішні приміщення та зірвало частину облицювання. Люди не постраждали.
Основним забруднювачем повітря у місті є дрібнодисперсний пил. Фахівці радять тимчасово обмежити перебування на вулиці.
Посадовець селищної ради у Бородянській громаді разом зі спільниками оформлював компенсації за будинки, які фактично…
За даними «Українських Новин», колишня перша заступниця генпрокурора виїхала до Відня після звільнення з посади.
Українські військові прагнуть вийти на вигідні рубежі оборони, а не захопити якомога більше територій.