Зближення між Макроном, Мерцом, Стармером і Туском означає поворотний момент у підтримці України — Le Monde

Про це пише Le Monde.

Перша ініціатива лідерів Європи провалилася, але, ймовірно, вона не буде останньою. Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністри Великої Британії та Польщі Кір Стармер і Дональд Туск під час спільної поїздки до Києва в суботу, 10 травня, намагалися висунути своєрідий ультиматум Владіміру Путіну з погрозою нового масштабного пакету санкцій, якщо він не погодиться на режим припинення вогню, який понад два місяці запропонував Дональд Трамп.

Російський лідер проігнорував це, а згодом, як не дивно, не приїхав на зустріч в Туреччині з президентом України Володимиром Зеленським.

Хоча ці масштабні дипломатичні маневри швидко завершилися й не принесли результату, вони закріпили зближення між чотирма європейськими лідерами, які об’єдналися на підтримку України у протистоянні з Росією. На думку членів цієї “четвірки”, усе свідчить про те, що Владімір Путін досі не має наміру припиняти свою війну, зазначає Філіп Рікар, журналіст газети Le Monde.

Але головна складність — переконати в цьому Дональда Трампа. Бої на фронті тривають, а російські ракети і дрони щодня продовжують завдавати ударів. Угода про “справедливий” та “стійкий” мир досі здається недосяжною.

Втім, ця спільна поїздка чотирьох лідерів стала переломним моментом у мобілізації європейців, які прагнуть вплинути на результат війни, що визначає їхню колективну безпеку. Останніми тижнями кілька разів лідери збиралися разом, щоб поговорити з американським президентом телефоном. Водночас ніхто з них не починав переговори з Путіним, хоча, зокрема, Еммануель Макрон не виключає такої можливості, якщо його російський лідер колись захоче цього.

Такий формат “четвірки” є передовим осередком “коаліції охочих”, створеної європейцями за ініціативою французьких та британських лідерів з метою, в разі припинення вогню, розмістити західні війська на території України. Ця ініціатива дозволяє об’єднати Захід і Схід континенту, залучаючи Польщу — зростаючу військову силу, яка стоїть на передовій протистояння з Росією та її союзником Білоруссю.

Крім того, такий формат із чотирьох країн допомагає вийти за рамки класичного франко-німецького тандему, який все ще намагається знайти себе в умовах безлічі викликів — безпекових, енергетичних і економічних, пов’язаних з поверненням війни до Європи. Він також дає змогу відновити відносини з Великою Британією, подолавши наслідки Брекзиту, і скористатися залишками “особливих” відносин Лондона з Вашингтоном.

Після цього “пробного кроку” на чотирьох європейських лідерів чекають ще важливіші події — передусім саміт НАТО, що відбудеться 24–25 червня в Гаазі, Нідерланди. Це буде перший саміт після повернення Дональда Трампа до влади. Окрім дискусій про сумнозвісні 5 % від ВВП на оборону, яких вимагає американський президент, на найвищому щаблі порядку денного має опинитися доля України.

Зустріч 32 лідерів НАТО передуватиме саміту G7 у Канаді — й завершиться Радою ЄС на рівні 27 країн у Брюсселі.

“У найближчі тижні вимальовуються два сценарії, незалежно від того, чи наполягатиме Дональд Трамп на бажанні домовлятися з Владіміром Путіним. Якщо американський президент буде, як і раніше, схильний до поступок попри очевидне затягування часу з боку Москви, четверо європейських лідерів мають спільну мету: вплинути на переговори між США і Росією“, — пише журналіст.

Хоча чотири європейські лідери змушені грати за правилами Білого дому, вони не погодяться на будь-яку угоду за всяку ціну — особливо якщо вона буде досягнута за рахунок інтересів України та їхньої власної безпеки.

Якщо Дональд Трамп відмовиться від зусиль, війна, ймовірно, триватиме, саме тоді, коли ініціатива на полі бою належить Росії. Чотирьом європейським союзникам доведеться розглядати можливості ще більшої фінансової та військової підтримки України. Це завдання буде особливо складним, адже пакет допомоги, схвалений Джо Байденом, майже вичерпано, і все свідчить про те, що адміністрація Трампа, якщо не станеться різкої зміни курсу, не має наміру надавати новий.

Залишається питання: чи зможе “четвірка” дійсно протистояти тандему Трамп-Путін? Насправді у всіх цих лідерів непроста ситуація вдома — політична нестабільність, дефіцит бюджету і слабкі позиції.

“Зокрема в Емманюеля Макрона швидко наближається кінець мандата. Провал розпуску Національних зборів залишив його без парламентської більшості майже на рік. Кір Стармер, хоча і прийшов до влади з мандатом довіри, але тепер стикається з ультраправими, які загрожують обійти консерваторів“, — додає Рікар.

Дональд Туск від моменту повернення до влади був змушений співіснувати з правою партією “Право і справедливість”, яка контролює посаду президента Польщі — принаймні до 1 червня, коли відбудеться другий тур президентських виборів.

Фрідріх Мерц — найновіший у “четвірці”, але його коаліція може виявитися нестійкою, що продемонструвала невдача під час першого туру голосування в Бундестазі 6 травня.

Раніше повідомлялося, що лідери Франції, Великої Британії та Німеччини дедалі більше розходяться в думках стосовно обсягу військової допомоги, яку слід надати Україні після завершення війни.