Здача Донбасу для України “практично немислима”: на це є три причини, — The Telegraph

Про це пише The Telegraph. 

Рельєф

Ця територія являє собою височину на великій рівнині, тому має величезне стратегічне і військове значення.

“Сьогодні ці схили і хребти усіяні українськими оборонними лініями, зведеними більш ніж за десятиліття… Іншими словами, це долина, яка охороняє вхід у центральне серце України, захищаючи його. Ба більше, це бастіон, що захищає всю нинішню лінію фронту. Якщо він впаде – або буде переданий – не тільки український степ за ним відкриється, а й російські війська отримають плацдарм для оточення українських сил як до Харкова на півночі, так і до Запоріжжя на півдні”, – пише видання.

Якщо Україна буде змушена віддати Донецьку область, то утримувати лінію фронту або навіть узагалі захищати іншу частину країни буде незмірно складніше, якщо Росія вирішить знову напасти і захопити територію, пише The Telegraph.

Інфраструктура

Отримавши контроль над Донецьком у 2014 році, росіяни отримали найбільш зручний і розвинений кластер інфраструктури між російським кордоном і містом Дніпро. Україні залишилися наступні за значимістю міста – Краматорськ, Слов’янськ, Дружківка і Костянтинівка

Але завдяки наявності великої залізниці та шосе, що з’єднують усі чотири міста з Харковом і Києвом, долина була зручна для логістики, постачання та надання медичної допомоги. І внутрішньої економіки було якраз достатньо, щоб задовольнити інші потреби армії, пише видання.

“Якщо долина впаде, українці втратять не тільки укріплення і вигідний рельєф місцевості, а й міську логістику та інфраструктуру, які дають змогу утримувати армію та оборону… Наступні можливі оборонні міста – Ізюм і Барвінкове в Харківській області, Петропавлівка в Дніпропетровській області – або розташовані за десятки кілометрів, або залишаться уразливими з відкритими флангами, якщо фортеця в долині Торець впаде”, – пише видання.

Історія

Інтерес Путіна до цього куточка Донбасу частково політичний: він заявив російській громадськості, що його мета – звільнити всю Донецьку і Луганську області, тому йому необхідно захопити його, щоб здобути перемогу, вірну своєму слову.

Саме тут, по суті, і почалася російсько-українська війна – у квітні 2014 року. Захоплення українськими військами Слов’янська та решти долини Торець у червні того ж року стало першим великим успіхом у цій війні – фактично, першим випадком, коли українські військові довели, що можуть протистояти російським військам і перемогти їх.

Відтоді Слов’янськ став культовим для обох сторін. Для росіян це місце зародження їхнього “заколоту”, організованого ФСБ і підконтрольного астронавтам, що послужив приводом для вторгнення. Для українців це епіцентр їхньої боротьби за національне виживання, пише видання.

Додамо, за даними The Economist, таємні контакти між Україною та РФ наблизили до розуміння, як заморозити війну, але усе змінив візит Віткоффа до Москви.