Після впровадження 1 січня нове шкільне харчування спричинило бурхливу дискусію серед батьків.
Перша леді Олена Зеленська розповіла про найпоширеніші міфи, які стосуються нового шкільного харчування. Добірку міфів та спростувань до них вона обговорила з шеф-кухарем Євгеном Клопотенком, також вони викладені на тематичному сайті «Знаїмо».
«Норми цукру та солі лише зменшено відповідно до стандартів ВООЗ, які діють у закладах освіти в усьому світі. Споживання солі має скоротитися з 7-9 г до 1-1,5 г на один прийом їжі. Для цього діє перехідний період – кількість солі у шкільному раціоні зменшуватимуть поступово, протягом усього 2022 року, щоб вийти на рекомендований ВООЗ рівень лише у 2023-му. Але вже зараз звичайна сіль має бути замінена на йодовану (відповідно до вимог п. 51 Порядку організації харчування у закладах освіти). Норму цукру також зменшено: з 15-18 г до 7,5 г на один прийом їжі» — йдеться в поясненні.
«Норму хліба зменшено: із 60-80 г (два шматочки) до 30-50 г (один шматочок) на прийом їжі До того ж звичний білий хліб тепер рекомендовано замінювати на цільнозернові вироби з високим вмістом клітковини та з додаванням висівок, насіння. Це сприяє засвоєнню їжі й травленню. І знову-таки – рекомендовано ВООЗ» — йдеться в повідомленні.
«Здорове харчування залежить здебільшого не від обладнання, а від дотримання нормативів та відповідальності. Адже технологічні процеси приготування страв (варіння у воді та на пару, тушкування, запікання) не змінилися, за винятком смажених страв – їх тепер стало менше в меню. Крім того, кухарі мають законодавчо закріплену можливість розробляти власні страви, які їм зручно й звично готувати на наявному обладнанні, але з урахуванням вимог Санрегламенту для закладів загальної середньої освіти та норм і Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» — вказано в добірці.
Повідомляється, що в 2020 році розпочалася реалізація програми з модернізації харчоблоків шкіл, ремонту та переобладнання шкільних їдалень. На 2022 рік у держбюджеті закладено 1,5 мільярда гривень саме на комплексну модернізацію харчоблоків у всіх областях.
«Обов’язкового «меню Клопотенка» не існує! Команда Євгена Клопотенка розробила технологічну документацію для страв, щоб полегшити школам впровадження нових норм,
розроблених МОЗ. А меню кожен заклад чи громада можуть створити самостійно. Головне – щоб у ньому були дотримані нові нормативи здорового харчування (пропорції солі, цукру, збільшення кількості овочів та фруктів тощо)» — йдеться в поясненні.
Зеленська та Клопотенко радять ознайомитися з інформацією щодо погодження закладами чи громадами власних меню у територіальних органах Держпродспоживслужби, а також із роз’ясненнями Клопотенка «Про меню і техкартки» та «Про норми і вартість харчування» на порталі «Знаїмо».
«Школи й садочки – заклади освіти, а не громадського харчування, і готувати, «як у ресторані», тут не вимагають! Але не треба применшувати навичок кухарів: у шкільних їдальнях працюють фахівці своєї справи і, як професіонали, мають швидко опанувати нові стандарти. Вони доступно описані у техкартах, що пройшли санепідекспертизу та схвалені для використання державною установою «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» — вказано в роз’ясненні.
Щоб допомогти кухарям, протягом 2022 року для них організовуватимуть інтенсивне навчання.
«Нові норми харчування не змінюють вартості меню принципово. Проте слід зазначити, що ціни на продукти харчування в Україні зросли, і страви у 2021-2022 навчальному році не можуть коштувати так само, як у 2020-2021-му. Крім того, збільшилася мінімальна заробітна платня та ціни на енергоносії, що також впливає на вартість порції харчування (…) За новими нормами збільшилася кількість м’яса, овочів, фруктів, водночас зменшилася кількість цукру, хліба, картоплі, вершкового масла. Взагалі заборонені кондитерські вироби, ковбаси, сосиски, м’ясні, рибні та плодоовочеві консерви. Таким чином відбувається перерозподіл коштів: не купуючи, наприклад, стільки цукру, як раніше, можна придбати більше овочів. Звісно, вартість меню може коливатись у різних регіонах.» — вказано на сайті.
Повідомляється, що вартість меню залежатиме від спроможності й бажання громад – зокрема, їхньої можливості забезпечувати коштом місцевого бюджету харчування дітей пільгових категорій. Якою б не була структура фінансування, норми харчування мають бути дотримані в повному обсязі, зазначають укладачі меню.
«Попри те, що, згідно з карантинними вимогами, допуск батьків до школи, а тим паче в їдальню, обмежується, у батьків все одно є право контролювати харчування та інші процеси у закладах освіти. Закон України «Про повну загальну середню освіту» передбачає право на батьківське самоврядування для громадського контролю над процесами у школі. Тож, батьки, висувайте свого уповноваженого представника та контролюйте харчування!» — йдеться в поясненні.
«Знову пошлемося на ВООЗ. Обізнаність людства змінюється. Раніше всі спеції про всяк випадок справді не використовували, бо вважали, що в частини дітей може бути алергія на них. Тепер ці речовини добре вивчені!» — пояснюють автори.
Повідомляється, що у шкільне меню додані такі безпечні спеції: насіння гарбуза, насіння соняшнику, насіння кунжуту, карі, кмин, зіра, куркума, імбир сушений, корінь хрону, гірчиця, перець чорний мелений, •паприка мелена, орегано сухий, мускатний горіх мелений, часник сухий, гвоздика, коріандр мелений, лавровий лист, перець духмяний, кориця мелена, зелень сушена, насіння фенхелю, м’ята сушена, аніс (бодян), хмелі-сунелі.
«При зменшенні кількості солі та цукру спеції зроблять смак страв більш різноманітним. Але їх використання також не є обов’язковим і залишається на розсуд кухарів» — йдеться в роз’ясненні.
«Слушна думка. На жаль, справді трапляються випадки, коли через неякісну підготовку та проведення процедур закупівлі в закладах освіти з’являються неякісні продукти харчування. Це відбувається через: •недостатній досвід у публічних закупівлях; •неналежну підготовку умов договору (не прописана відповідальність за неякісну продукцію);
•невиконання умов договорів постачальниками; •недостатню кількість постачальників продуктів у регіоні; •відсутність у документації чітких вимог і критеріїв до того, що закуповується» — повідомляють автори меню.
Щоб унеможливити такі випадки в майбутньому, Мінекономіки розробило примірну тендерну документацію на закупівлю послуг харчування та кейтерингу. Тим, хто закуповує продукти харчування, Зеленська і Клопотенко радять скористатися послугами Prozorro-Market.
«Для садочків Євген Клопотенко та його команда меню не розробляли! Нині дитячі садки та ясла можуть використовувати меню, рекомендоване МОЗ, над яким працювала спеціальна робоча група, зокрема й представники самих садочків. І воно не обов’язкове для використання, а рекомендоване. Закладам і громадам пропонують підготувати своє, як це зробили в багатьох областях. Головне, щоб у меню були дотримані нові стандарти якості та пропорції продуктів для дитячого харчування, як вимагають норми і Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» — йдеться в повідомленні.
«Молочні каші, молочні супи ніхто не забороняв. Просто в рекомендованому МОЗ меню для садочків на осінній період таких страв стало менше, ніж раніше. Натомість молочні продукти урізноманітнили йогуртом, 2,5-відсотковим кефіром, кисломолочним та твердим сиром, сметаною – щоб страви не повторювалися» — вказано в повідомленні.
Як ми писали, нове шкільне харчування спричинило чималу дискусію серед батьків.
В столичних школах почали впроваджувати нове харчування — в деяких районах для цього є все необхідне обладнання в кожній із шкіл.
Нещодавно Зеленська з Клопотенком анонсували нове меню для дитячих садочків.
Фото: Фейсбук
У січні-березні 2025 року Міністерство оборони України закупило 36 квартир для військовослужбовців на суму близько…
Внутрішній валовий продукт Каліфорнії у США досяг $4,1 трильйона, перевищивши $4,02 трильйона у Японії.
Рівень активності РФ у видобутку нафти, який також більш ніж на третину перевищує довоєнний рівень,…
Польща виділила 250 млн злотих або приблизно 58,25 млн євро на пільгові кредити для компаній,…
Колишня перша леді та депутатка Київської міської ради Марина Порошенко бажає через суд поділити майно зі…
Шість бригад — як ті, що воювали ще під час АТО/ООС, так і сформовані вже після…