Зеленський відповів на петицію щодо скандального закону №12089 про захист прав добросовісних набувачів землі

Про це повідомляє громадська ініціатива «Голка».

Нагадаємо, петиція, ініційована нащадком Терещенків, закликала ветувати закон, який, на думку ініціаторів, фактично «обнуляє» претензії до осіб, що незаконно заволоділи земельними ділянками. Петиція швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів, проте закон був підписаний президентом без офіційної відповіді на звернення.

Через місяць після підписання закону, президент надав відповідь. У ній глава держави зазначив, що закон «є надзвичайно важливим для розвитку інституту власності в Україні, зокрема в частині забезпечення захисту прав і законних інтересів добросовісних набувачів, які в законний спосіб набули право власності на відповідне майно».

Громадськість неодноразово наголошувала на ризиках, які несе цей закон. Зокрема, активісти стверджують, що закон узаконює оборудки з нерухомістю, які відбулися за останнє десятиліття, якщо з моменту заволодіння ділянкою пройшло 10 років.

Нагадаємо, згідно із законом, якщо після того, як власник заволодів ділянкою, що оскаржується, минуло 10-років, то перед тим, як позиватися до суду, з державного чи місцевого бюджету має бути покладена на депозит вартість майна, яке громада чи держава захоче повернути. Таким чином той, хто незаконно ділянками, за будь-якого рішення суду залишиться або з майном,  або з бюджетними грошима.

Так, справа Протасового Яру в Києві стала першим відомим випадком застосування нового закону про захист прав добросовісного набувача, який зобов’язує державу компенсувати вартість майна при його витребуванні.

Заступник генерального прокурора звернувся до суду з проханням визнати незаконними рішення Київської міської ради щодо передачі земельних ділянок товариству “Протасів Яр”, скасувати державну реєстрацію прав власності на ці ділянки та повернути їх у власність територіальної громади міста Києва.

Суд визначив, що фактично це є вимогою про витребування майна з чужого володіння.

В ухвалі вказано, що такий позов не відповідає новим вимогам законодавства щодо захисту прав добросовісних набувачів, яке має зворотну дію в часі та застосовується до справ, у яких ще не ухвалено рішення суду першої інстанції.

Суд пояснив, що 9 квітня 2025 року набрав чинності закон України № 4292-IX, який встановлює спеціальний порядок для таких позовів. Якщо держава чи територіальна громада хоче витребувати майно від добросовісного набувача, вона повинна компенсувати вартість цього майна. Для цього потрібно внести на депозитний рахунок суду кошти у розмірі вартості спірного майна.

У зв’язку з цим суд залишив позовну заяву без руху та надав прокурору 10 днів для усунення недоліків. Він зобов’язаний надати експертну оцінку вартості земельних ділянок і внести відповідну суму на депозитний рахунок суду.