Жарт про Перл-Гарбор та автопен замість портрету Байдена. Прем’єрка Японії заявила про «теплі та партнерські» відносини з Трампом

Переговори відбулися напередодні у Білому Домі. Дональд Трамп під час спільних заяв публічно подякував Японії за підтримку західних ініціатив щодо стабілізації енергетичних ринків, однак водночас закликав Токіо «активізуватися» і більш рішуче долучитися до зусиль зі зняття блокади судноплавства в Ормузькій протоці.

Для Японії, яка традиційно дотримується обережної оборонної політики, такі заклики створюють складну дилему між союзницькими зобов’язаннями та внутрішньою громадською думкою.

Жарт про Перл-Гарбор

Додаткову напруженість викликала заява Трампа, який у жартівливій формі порівняв несподівані удари США по Ірану з нападом Японії на американську військову базу під час атаки на Перл-Гарбор.

Під час зустрічі Дональда Трампа з прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїті, президент США відповів на питання журналістів. У нього зокрема запитали, чому Вашингтон не повідомив союзників про свої плани щодо нападу на Іран. На що президент США відповів:

“Не варто подавати багато сигналів… Ми нікому не говорили, бо хотіли влаштувати сюрприз. Хто, як не Японія, розбирається в сюрпризах? Вам слід було попередити мене про Перл-Харбор”.

Це порівняння, попри заявлений гумористичний характер, викликало незручну реакцію японської делегації і стало предметом обговорення у медіа, адже тема Другої світової війни залишається чутливою для обох країн.

Попри офіційно стриману реакцію, експерти зазначають, що подібні висловлювання можуть ускладнювати дипломатичний діалог, особливо в умовах, коли сторони намагаються демонструвати єдність перед глобальними викликами. Для уряду Санае Такаїчі важливо зберігати баланс між підтримкою стратегічного партнерства зі США та врахуванням настроїв японського суспільства.

The New York Times відзначає, що частина спікерів розкритикували реакцію Такаічі, точніше її відсутність. Зазначається, що премʼєрка Японії намагалася лишатися на боці Трампа навіть попри жарт, за що й отримала критику на своїй Батьківщині.

Водночас в самій Японії політики, вчені та коментатори розкритикували такі слова президента США. Зокрема заявляючи, що він не повинен так легковажно згадувати про болісний період Другої світової війни. Зазначається, що така заява Трампа може зашкодити відносинам між Японією та Сполученими Штатами.

“Йому зовсім байдуже, що поруч із ним сидить прем’єр-міністр Японії”, – зазначив Тору Тамагава, коментатор телеканалу TV Asahi, додавши, що такі заяви показали “неприємну сторону” президента США.

Видання відзначає, що для Японії питання нападу на Перл-Харбор, яке призвело до вступу США у Другу світову війну, є складним. Частина націоналістів та старшого покоління досі вважає, що це рішення було необхідним. Однак у повоєнний час, коли Японія офіційно перейшла до пацифізму, рішення атакувати Перл-Харбор почало критикуватися все активніше, зокрема серед молодшого покоління.

Тому така заява Трампа здивувала японців, які звикли, що президенти США уникають теми Перл-Харбор. Натомість попередники Трампа зосереджувалися на поглибленні зв’язків з Японією, союзницею Америки з кінця Другої світової війни.

Автопен

Також Санае Такаїчі опинилася в центрі уваги медіа після курйозного епізоду у Білому домі: увагу японської делегації привернула незвична деталь інтер’єру — замість традиційного портрета колишнього президента Джо Байден там було розміщене зображення так званого «автопена» — пристрою, який використовується для автоматичного підписання документів. Йдеться про «президентську алею слави» Білого дому, де висять портрети президентів США. Тепер замість портрета свого попередника Трамп повісив фото пристрою для автоматичного підпису. Трамп говорив про намір це зробити, оскільки, за його словами, автопен використовували співробітники адміністрації Байдена замість колишнього президента.

Це викликало у Санае Такаїчі щиру емоційну реакцію — вона розсміялася, що не залишилося непоміченим ані журналістами, ані членами делегацій. Сам момент швидко набув розголосу в медіа і соціальних мережах, де його почали трактувати як курйозний, але водночас символічний епізод.

Автопен у політичному контексті США давно є предметом дискусій. Його використання дозволяє президентам підписувати документи без фізичної присутності, що іноді викликає суперечки щодо формальності та особистої участі глави держави у прийнятті рішень.

Офіційні представники сторін не стали надавати інциденту надмірного значення, підкреслюючи, що він не вплинув на перебіг переговорів. Водночас експерти звертають увагу, що подібні деталі можуть мати символічне значення в дипломатії, де навіть незначні елементи інтер’єру чи жести іноді трактуються як сигнали.

Соціологічні опитування свідчать, що більшість громадян Японії скептично ставиться до можливого втягнення країни у військові операції, пов’язані з конфліктом навколо Ірану. Окрім цього, існують побоювання, що зосередження США на Близькому Сході може відволікти їхні ресурси від Азійсько-Тихоокеанського регіону, де для Японії ключовими залишаються питання безпеки та стримування регіональних загроз.