Жіночий чи жіночний: як правильно українською описувати життя дівчат

Почнімо, за традицією, з пошуків правильних тлумачень у словниках.

Лексема жіночий має значення “той, що стосується жінки, притаманний жінці, призначений для жінки, характеризує жіночу стать” (жіноча сукня, жіноче взуття, жіноче пальто, жіноче купе, жіноча кімната, жіноча література, жіночий голос, жіночий погляд, жіноче обличчя, жіноча усмішка, жіноча доля, жіноча логіка). Також прикметник жіночий тлумачиться як “той, що складається з жінок” (жіночий колектив, жіночий хор, жіночий підрозділ).

1 – Значна кількість поезій Шевченка присвячена темі жіночої долі.

2 – Українську літературу ХХІ століття часто науковці називають жіночою, бо маємо великий відсоток творів сучасних письменниць.

3 – Потяги із жіночими купе, які запустила Укрзалізниця, мають відповідне маркування.

Натомість жіночний – це той, що має риси, ознаки, якості, властиві, характерні для жінок на відміну від чоловіків (жіночні рухи, жіночна хода, жіночна поведінка, жіночні манери, жіночний ситиль одягу). У стереотипній свідомості жіночний дорівнює ніжний, м’який, лігідний.

1 – Жіночна хода Мерлін Монро вабила всіх чоловіків Голлівуда.

2 – Сучасне толерантне суспільство відмовляється від пошуку ознак жіночних манер.

3 – Раніше вважали, що корсет допоможе зробити рухи більш жіночними

Отже початкові речення безпомилково мають звучати так:
1 – Обожнюємо жіночі вечірні ритульчики – Тобто дії, які найчастіше роблять жінки, які стосуються жінок.

2 – Вам варто обрати більш жіночний стиль одягу – Тут вказівка на те, що умовно відрізняє жінку від чоловіка.

Інколи прикметники “жіночий” і “жіночний” можуть водночас поєднуватися з одним і тим самим словом, але значення новоутворених фраз буде різнитися.

Наприклад, говоримо і жіночне взуття, і жіночне. У першому випадку маємо на увазі взуття, яке пошили для жінок, а в другому прочитується натяк на його зовнішні особливості. Або ж кажемо жіночий характер і жіночний характер. Особливість другого словосполучення в тому, що воно може стосуватися не ліше жінок, а здатне окреслювати поведіку, яку в стереотипній свідомості асоціюють із жінкою.

Наостанок розглянемо ще приклади:
1 – На вітрині магазину з’явилася нова жіноча сукня, на якій зупиняються погляди всіх перехожих. Тут йдеться про одяг, призначений для жінок.

2 – Досить стереотипним є твердження, що спідниці й сукні – це ознака жіночного стилю одягу. Є асоціація з ознаками, характерними для жінок на відміну від чоловіків.

3 – Леонардо да Вінчі, намалювавши “Мону Лізу”, створив еталон жіночої усмішки. Маємо вказівку на те, що стосується жінки.

Отже відчуваймо тонкощі української мови та продовжуймо боротися за існування рідного слова.

Автор: Ірина Коваленко