Зоопритулок з Донеччини евакуювали на Київщину. Як це було

18 серпня цього року благодійний фонд «Бути вільним» отримав запит — евакуювати зоопритулок з Мирнограда, Донецької області «Мирноград енімалс», якому волонтери допомагали уже понад рік

Цей притулок добре знали військові на Донеччині. Саме у нього привозили контужених, поранених чи просто дезорієнтованих тварин. Власниця «Мирноград енімалс» Наталія Петрова, також доглядала за тими собаками та котами, яких залишили господарі — виїжджаючи з-під обстрілів люди не могли подбати про своїх улюбленців. Тож жінка до останнього відкладала неминуче — переїзд.

«Коли лінія фронту почала наближатися, і небезпека була майже на порозі, Наталія Петрова звернулася до нас, і ми почали шукати рішення. Наприкінці серпня знайшли на Київщині місце для облаштування нового притулку та будиночок для проживання Наталі. Четвертого вересня вивезли з Донеччини котів та більшу частину собак. Тоді ж у Тарасівщині почалося будівництво перших вольєрів», — повідомила президентка БФ «Бути вільним» Ольга Плохій.

У середині вересня волонтери вивезли з Мирнограда усіх собак. Волонтери сумно жартують, що наче сіли в останній вагон. Паралельно тривало будівництво вольєрів. На ділянці зробили свердловину. З подачею електроенергії складніше, бо до найближчого трансформатора понад два кілометри, бракує стовпів. Тож єдиний вихід — енергетична незалежність. Хочуть встановити на дах будинку сонячні панелі, а для страховки — генератор.

«Ми плануємо зробити максимально автономний заклад для тварин. З медичною кімнатою та грумінг-залою. З майданчиком для навчання та адопції. Для котів плануємо облаштувати хатку з безпечним виходом на вулицю», — продовжує Ольга Плохій.

Проте поки плани ще не встигають за реальністю. Притулок потребує допомоги, як волонтерів, так і благодійників. Вольєрів на усіх хвостиків ще не вистачає, вони очікують у клітках. І до своїх собачок додаються евакуйовані з інших місць Донеччини.

Двоє котиків знайшли нових господарів майже одразу після переїзду.

«Сподіваюсь, що це тільки початок! Адже стільки неймовірно гарних, добрих, цікавих, унікальних хвостиків вже зачекалися на своїх мам-пап, після пережитого пекла вони заслуговують найкращих! Нашому коханому синочку, а тепер випускнику і його родині ми бажаємо усього найкращого і доземно дякуємо, що не купуєте, а берете з притулку», — каже Наталія Петрова.

Реквізити, за якими можна допомогти тваринам, дивіться тут, стежити за життям хвостиків — у соцмережах.