Успіння належить до найдавніших Богородичних свят. Його вперше відзначили у 431 році в Єрусалимі після Вселенського собору в Ефесі.
У православній традиції воно вважається другим за значенням після Великодня, тому має ще одну назву — Богородична Пасха.
Свято символізує закінчення земного життя Діви Марії, її перехід у вічність та возз’єднання з Ісусом Христом. Сам термін “успіння” означає мирну кончину.
Згідно з переказами, за три дні до смерті Марії їй з’явився архангел Гавриїл, сповістивши про швидкий перехід до небесного життя та подарувавши пальмову гілку як знак своєї звістки.
У день Успіння апостоли, що проповідували у різних країнах, зібралися в Єрусалим, аби попрощатися з Божою Матір’ю. Христос забрав її душу на небо, а тіло поховали в Гетсиманському саду — поруч із могилами батьків та Йосифа.
У ПЦУ вірянам нагадали, що свято Успіння відзначають із року в рік “з душевною радістю”.
“Бо Успіння Пресвятої Богородиці проголошує перемогу над смертю та оспівує турботу Божої Матері за весь людський рід: “У Різдві дівство зберегла єси, в Успінні ж світу не залишила єси, Богородице, перейшла Ти до життя, бо Ти Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерти душі наші”, – пояснили у ПЦУ.
Зазначається, що Пречиста Владичиця, як і всяка людина, була підвладною смерті.
“Однак для Неї час завершення земного життя був не мукою, не моментом розлуки із живими, але єднанням з Її Сином, Господом нашим Ісусом Христом. Богородиця, тілесно заснувши сном смерті, Самим Сином Її приймається до небесних осель”, – зауважили у ПЦУ.
Отже, для всіх вірян це є приклад того, “що не лише Спаситель переміг тління та смерть”.
“Але і всякий, хто вірує в Христа, хто любить Бога і виконує Його заповіді – хоча і помре, теж стане переможцем смерті та увійде у життя вічне”, – наголосили у ПЦУ.
У ПЦУ повідомили, що вшанування Успіння Пресвятої Владичиці супроводжується не скорботою, а радістю.
“Ми не Її смерть згадуємо, але прославляємо перемогу над смертю, яку звершив Її Син і наш Спаситель, і якої Вона була удостоєна. Також ми радіємо тому, що як Господь вознісся на небеса, але за обітницею залишається з вірними по всі дні, до кінця віку, так і Пречиста Божа Матір, хоча тілесно заснула, але і по Успінні своєму, як ми нині урочисто співаємо, “світу не залишила”, – розповіли громадянам.
Наголошується, що “є також привід радіти, бо у боротьбі духовній, у протистоянні лукавому і його слугам, ми не самі”.
“Але маємо Звитяжну і Обрану Воєводу – Пресвяту Богородицю, Яка з великою силою йде перед нами в бій проти зла, зміцнюючи та надихаючи нас”, – пояснили у ПЦУ.
Саме тому варто від усього серця знову і знову промовляти: “Під Твою Милість прибігаєм, Богородице Діво, молитов наших в час журби не відкинь, але від бід визволи нас, Єдина Чиста і Благословена”.
У день свята Успіння Пресвятої Богородиці Божественну літургію в Успенському соборі лаври очолює Предстоятель ПЦУ – Священноархімандрит Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Блаженнійший Митрополит Епіфаній.
Долучитись до всеукраїнської молитви онлайн можна:
“Доєднуйтеся до спільної молитви”, – підсумували у ПЦУ.
Традиції та прикмети
У народі Успіння називають Першою Пречистою. Цього дня віряни відвідують богослужіння, ставлять свічки за близьких, моляться й освячують насіння та колоски нового врожаю.
Оскільки напередодні завершується піст, на свято накривають щедрий стіл — зокрема, з хлібом зі свіжого борошна.
Існувала традиція саме цього дня засолювати на зиму овочі, збирати гриби та горіхи.
Заборонялося сваритися, виконувати важку хатню роботу та відмовляти в допомозі.
Побутували й народні прикмети: вважалося, що погода на Першу Пречисту визначає, якою буде вся осінь.