Фінляндія, Польща, Естонія, Латвія і Литва послалися на зростальну військову загрозу з боку Росії. Вже у середині квітня парламент Латвії першим офіційно підтримав ідею виходу із Договору про заборону протипіхотних мін 1997 року, що забороняє використання, виробництво і накопичення протипіхотних мін, призначених для застосування проти людей. Активісти назвали ці рішення шокуючим кроком назад.
Про це пише The Guardian.
«Це як удар в обличчя. Протипіхотні міни завдають жахливих страждань невинним людям. Вони належать до групи зброї, включно з хімічною та біологічною, яка є настільки огидною, що ніколи не має бути використана знову», — сказав Зоран Єшич, який втратив праву ногу внаслідок вибуху протипіхотної міни в Боснії та нині очолює боснійську організацію, яка підтримує тих, хто вижив після вибуху мін.
Його позиція підтверджується статистикою. Щорічно від 70% до 85% людей, які загинули або отримали поранення внаслідок вибуху наземних мін у всьому світі, є цивільними особами. Майже половина цих жертв — діти, що свідчить про невибірковий характер цієї зброї.
Перші публічні натяки на відмову від договору з’явилися в березні, коли міністри оборони Естонії, Латвії, Литви та Польщі опублікували спільну заяву, в якій пояснили свою зацікавленість у виході з договору.
«Військові загрози країнам-членам НАТО, які межують із Росією та Білоруссю, значно зросли. Цим рішенням ми посилаємо чіткий сигнал: наші країни готові і можуть вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх інтересів у сфері безпеки», — йдеться у спільній заяві країн.
Росія, яка не підписала договір 1997 року, активно використовувала наземні міни з моменту початку вторгнення в Україну, що своєю чергою сприяло перетворенню нашої країни на найзамінованішу країну у світі.
Незабаром після цього Фінляндія, спільний кордон якої з РФ простягається на майже 1300 км, долучилася до списку країн, які погрожують вийти з договору. Прем’єр-міністр Петтері Орпо заявив журналістам, що це дасть країні «можливість гнучкіше підготуватися до змін у ситуації у сфері безпеки».
Вихід з конвенції відбувається в критичний момент. Війни в Сирії, М’янмі та Україні призвели до зростання кількості жертв наземних мін, а скорочення фінансування, загрозливе з боку адміністрації Трампа, поставило проєкти з розмінування по всьому світу в невизначене становище.
У Боснії і Герцеговині, де внаслідок війни на початку 1990-х років залишилося, за оцінками, три мільйони мін, що не розірвалися, — приблизно 152 міни на квадратний кілометр.
«Ми взагалі не близькі до того, щоб звільнити територію країни від мін. Це не те, що можна просто зарити в землю, а потім витягнути, коли війна закінчиться», — апелює до рішення країн Єшич.
Президент заявив, що нова роль Михайла Федорова має об’єднати технологічний напрям держави та забезпечити його…
Президент повідомив про зміну керівництва Збройних сил України та анонсував оновлення конфігурації Генерального штабу. Водночас…
Олександра Сирського, ймовірно, звільнено з посади головнокомандувача Збройних сил України.
Слідчі прокуратури Угорщини прийшли без попередження до офісу опозиційної партії «Фідес», де розташовані її сервери,…
Сполучені Штати Америки не дозволять єменським хуситам перекрити навігацію у Червоному морі для Саудівської Аравії.
Єменські хусити попередили судноплавні компанії, що судна, які завантажують або розвантажують вантажі в портах Саудівської…