Про це пише The Guardian.

«Це як удар в обличчя. Протипіхотні міни завдають жахливих страждань невинним людям. Вони належать до групи зброї, включно з хімічною та біологічною, яка є настільки огидною, що ніколи не має бути використана знову», — сказав Зоран Єшич, який втратив праву ногу внаслідок вибуху протипіхотної міни в Боснії та нині очолює боснійську організацію, яка підтримує тих, хто вижив після вибуху мін.

Його позиція підтверджується статистикою. Щорічно від 70% до 85% людей, які загинули або отримали поранення внаслідок вибуху наземних мін у всьому світі, є цивільними особами. Майже половина цих жертв — діти, що свідчить про невибірковий характер цієї зброї.

Перші публічні натяки на відмову від договору з’явилися в березні, коли міністри оборони Естонії, Латвії, Литви та Польщі опублікували спільну заяву, в якій пояснили свою зацікавленість у виході з договору.

«Військові загрози країнам-членам НАТО, які межують із Росією та Білоруссю, значно зросли. Цим рішенням ми посилаємо чіткий сигнал: наші країни готові і можуть вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх інтересів у сфері безпеки», — йдеться у спільній заяві країн.

Росія, яка не підписала договір 1997 року, активно використовувала наземні міни з моменту початку вторгнення в Україну, що своєю чергою сприяло перетворенню нашої країни на найзамінованішу країну у світі.

Незабаром після цього Фінляндія, спільний кордон якої з РФ простягається на майже 1300 км, долучилася до списку країн, які погрожують вийти з договору. Прем’єр-міністр Петтері Орпо заявив журналістам, що це дасть країні «можливість гнучкіше підготуватися до змін у ситуації у сфері безпеки».

Вихід з конвенції відбувається в критичний момент. Війни в Сирії, М’янмі та Україні призвели до зростання кількості жертв наземних мін, а скорочення фінансування, загрозливе з боку адміністрації Трампа, поставило проєкти з розмінування по всьому світу в невизначене становище.

У Боснії і Герцеговині, де внаслідок війни на початку 1990-х років залишилося, за оцінками, три мільйони мін, що не розірвалися, — приблизно 152 міни на квадратний кілометр.

«Ми взагалі не близькі до того, щоб звільнити територію країни від мін. Це не те, що можна просто зарити в землю, а потім витягнути, коли війна закінчиться», — апелює до рішення країн Єшич.