Близько 40% населення Ірландії почало активно розмовляти ірландською, порівняно з 18% століття тому

Про це пише ВВС.

Ще у 2001 році ЮНЕСКО класифікувала ірландську як мову, що зникає. Втім, за останні два десятиліття ситуація суттєво змінилася завдяки цілеспрямованій мовній політиці держави, реформам у сфері освіти та впливу сучасної культури. Одним із ключових факторів стало активне втручання держави у популяризацію мови, зокрема через систему освіти та державного управління.

У столиці країни, Дубліні, запроваджено квоти на працевлаштування ірландськомовних громадян у державному секторі. Це стимулює молодь вивчати мову не лише як культурну спадщину, а й як практичний інструмент для кар’єрного розвитку. Паралельно з цим спостерігається різке зростання кількості школярів, які навчаються ірландською мовою: за останні 25 років їхня кількість збільшилася приблизно на 400%.

Важливу роль у відродженні мови відіграли також медіа та соціальні мережі. Сучасні лідери думок і публічні особи сприяли формуванню нового іміджу ірландської як «модної» та актуальної. Серед тих, хто долучився до популяризації мови, називають і відомого актора Кілліан Мерфі, чия публічна підтримка культурної ідентичності Ірландії привернула увагу молодшого покоління.

Експерти зазначають, що приклад Ірландії не є унікальним. Подібні процеси відродження спостерігаються і в інших мовах, які раніше перебували на межі зникнення. Зокрема, валлійська мова, що також належить до кельтської групи, сьогодні налічує понад 800 тисяч носіїв, тоді як у 1981 році їх було близько 500 тисяч. Активна мовна політика у Велика Британія, включно з підтримкою освіти та медіа валлійською, сприяла її поступовому відновленню.

Ще більш показовим є приклад івриту, який протягом століть використовувався переважно як релігійна мова, але у XIX–XX століттях був відроджений як жива розмовна мова і став державною мовою Ізраїль. Цей випадок часто наводять як один із найуспішніших прикладів мовного відродження у світовій історії.