Дитяча казка з елементами жахів. 11 грудня у прокат виходить фентезійний горор “Монстр під ліжком” із Мадсом Міккельсеном і Сіґурні Вівер

Головну роль у фільмі зіграв Мадс Міккельсен (“Доктор Стрендж”, “Ще по одній”, “Лицарі справедливості”, “Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора”, “Індіана Джонс і реліквія долі”, “Останній вікінг”, серіал “Ганнібал”).

Також у фільмі зіграли Софі Слоун (перша головна роль у повнометражному фільмі), Сіґурні Вівер (франшизи “Чужий”, “Мисливці на привидів”), Девід Дастмалчян (“Людина-мураха”, “Загін самогубців: Місія навиліт”, серіал “Вбивцебот”) та інші.

Режисером та сценаристом фільму виступив Браян Фуллер, який прославився завдяки роботі над серіалами (“Герої”, “Американські боги”, “Зоряний шлях: Дискавері”). Також він створив популярний серіал “Ганнібал”, головну роль в якому грав Міккельсен – це їхня перша спільна робота з тих часів. “Монстр під ліжком” – це режисерський дебют для Фуллера.

Прем’єра “Пилового кролика” відбулася у вересні 2025 року на Міжнародному кінофестивалі у Торонто.

Наразі оцінка фільму на IMDb становить 6,9 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він отримав 87% схвалення від критиків. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його у 80 зі 100 балів (відповідає характеристиці ” в цілому позитивні відгуки “).

Західні рецензії відзначають сильну візуальну стилізацію, фантазійний підхід і сміливість у комбінуванні дитячої казковості з елементами жахів і насильства — саме це надає фільму характеру «гри з уявою» й робить його відмінним від типового горору. При цьому критики також звертають увагу на баланс між легкістю і жахом: стрічка часто коливається між тоном «сімейної казки» і «дорослої темної фентезі». Також хвалять здатність фільму торкатися тем травми, страхів дитинства, емоційного заціпеніння та надії — через призму метафоричної історії про монстрів під ліжком. Утім, є і зауваження: тональні переходи інколи хитаються, сюжет може здаватися надто хаотичним або плоским, а для деяких глядачів баланс між жахом і абсурдом може не спрацювати.

Paste Magazine відзначає, що режисер — «в чудовій формі»: гумор, максималістська естетика й водночас тонкі емоційні відтінки створюють картину, яка водночас зачаровує й тримає увагу.

У рецензії для IndieWire підкреслюють, що «в глибині душі» це досить «лагідний» фільм про темну сторону дитинства — не лише про страх, а й про гнів, втрату, внутрішню небезпеку.

TheWrap описує стрічку як «жах як для всієї родини»: хоч є моменти страху, вона занадто божевільна й водночас занадто весела, щоб бути по-справжньому лячною.

Collider наголошує, що «Dust Bunny» — темна фентезі-казка з потенціалом стати культовою: стиль, сюрреалізм і магічна логіка роблять її виділеною в сучасному кіно.

За версією ScreenAnarchy фільм — «яскрава, кольорова різанина», яка поєднує казковий настрій із насильством і абсурдною реальністю; виглядає як дитяча мрія, зіпсована темними хащами дорослого світу.

Автор рецензії для незалежного огляду (Cinema from the Spectrum) визнає «Dust Bunny» «дивним, ніжним і щирим» твором: сюжет, хоч і простий, розкриває безпосередньо дитячу уяву, зловісні страхи і дорослі проблеми через призму дитячого погляду. Виконання акторів, зокрема молодої Sophie Sloan, — сильне.

У доволі позитивній ноті рецензія на The Daily Beast називає «Dust Bunny» одним з найекстремальніших і найнеймовірніших фільмів цьогорічного фестивалю: суміш хорору, казки, темного гумору й сюрреалізму, що не боїться бути дивною.

The Verge у своєму огляді на TIFF-показі зазначають, що хоч фільм і має рейтинг R, насильство у ньому переважно підпорогове і багато моментів лишаються натяками — завдяки чому «Dust Bunny» стає доволі прийнятним для підлітків і родин із дітьми старшого віку.

Проте не всі критики — захоплені: у рецензії, опублікованій на платформі Yahoo, фільм названо «шокуюче нудним розчаруванням», незважаючи на задекларований талант виконавців і творців.