«Кіра Кіраліна» - одна з перших українських радянських стрічок, присвячених сучасному рабству та жорстоким порядкам «капіталістичного світу».
Про це повідомили в прес-службі Довженко-Центру.
У фільмофонд Центру з Бундесархіву (Німеччина) прибула плівка з картиною «Кіра Кіраліна» (1927), що виготовлена Всеукраїнським фото-кіноуправлінням (ВУФКУ).
2020 року в межах співпраці з членами Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) науковцями Довженко-Центру в каталогах відразу двох фільмофондів — «Національного кіноархіву — Румунської синематеки» (Бухарест) та Федерального архіву Німеччини (Берлін) — було виявлено дивом збережені прокатні копії чорно-білої німої стрічки «Кіра Кіраліна» виробництва ВУФКУ.
Німецька сторона на запити Довженко-Центру надала в Україну для сканування позитивну плівку з фільмом довжиною 1 538 м. Водночас румунська сторона погодилася відскакувати власну копію довжиною 1 510 м самостійно та передати в Довженко-Центр сканокопії фільму. Після отримання відсканованих копій обох версій фільму фахівці Довженко-Центру зроблять порівняльний аналіз та, у разі потреби, реконструкцію фільму для отримання найбільш повної та близької до оригіналу копії «Кіри Кіраліни».
До слова, стрічка «Кіра Кіраліна» — забута класика українського кіно 1920-х виробництва Другої (Ялтинської) кінофабрики ВУФКУ. Це одна з перших українських радянських стрічок, присвячених сучасному рабству та жорстоким порядкам «капіталістичного світу». Літературною основою фільму став роман румунського письменника Панаїта Істраті. У 1927 році «Кіра» стала однією з тринадцяти картин ВУФКУ, які було закуплено для прокату країнами Західної Європи. Ймовірно, саме завдяки цим комерційним зв’язкам стрічка збереглася донині.
Водночас «Кіра Кіраліна» є останньою та єдиною збереженою кінострічкою авангардного театрального режисера Боріса Ґлаґоліна, а також одна з небагатьох робіт в українському кіно художника Роберта Шарфенберґа, що працював з Бертольдом Брехтом. Головну роль у стрічці виконала акторка харківського Театру імені І.Франка (де зокрема працював й Ґлаґолін) Олена Валерська — ймовірно, це єдина її поява на кіноплівці, що збереглася до наших днів. В одній із ролей у картині також з’являється зірка кримськотатарського кіно 1920-х Хайрі Емір-заде, відомий за фільмом «Алім» (1926).
Знахідка «Кіри Кіраліни» є продовженням роботу Довженко-Центру з повернення на батьківщину української німої кінокласики й доповнює ряд повернених у минулі кілька років стрічок: «Тарас Трясило» (1926) та «Людина та мавпа» (1928). Репрем’єра стрічки з сучасним саундтреком відбудеться у 2021 році.
Фото: Довженко-Центр
Українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нового удару по енергетичних об’єктах, мостах через Дніпро…
Росія застосовує нову супутникову мережу «Рассвєт» для військового зв'язку над територією України. Система підвищує точність…
Європейські союзники повністю профінансували закупівлю ракет-перехоплювачів для українських систем ППО, проте США гальмують їхню передачу…
Столичні школи переходитимуть на дистанційне навчання за умов тривалої відсутності води та несприятливих санітарних умов.…
Російські війська ввечері 6 листопада атакували об’єкт енергетичної інфраструктури в Житомирській громаді. Пошкодження обладнання спричинило…
Міський голова Києва Віталій Кличко розкритикував заяву президента Володимира Зеленського про нібито непідготовленість столиці до…