Про це повідомили в прес-службі Довженко-Центру.

У фільмофонд Центру з Бундесархіву (Німеччина) прибула плівка з картиною «Кіра Кіраліна» (1927), що виготовлена Всеукраїнським фото-кіноуправлінням (ВУФКУ).

2020 року в межах співпраці з членами Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) науковцями Довженко-Центру в каталогах відразу двох фільмофондів — «Національного кіноархіву — Румунської синематеки» (Бухарест) та Федерального архіву Німеччини (Берлін) — було виявлено дивом збережені прокатні копії чорно-білої німої стрічки «Кіра Кіраліна» виробництва ВУФКУ.

Німецька сторона на запити Довженко-Центру надала в Україну для сканування позитивну плівку з фільмом довжиною 1 538 м. Водночас румунська сторона погодилася відскакувати власну копію довжиною 1 510 м самостійно та передати в Довженко-Центр сканокопії фільму. Після отримання відсканованих копій обох версій фільму фахівці Довженко-Центру зроблять порівняльний аналіз та, у разі потреби, реконструкцію фільму для отримання найбільш повної та близької до оригіналу копії «Кіри Кіраліни».

До слова, стрічка «Кіра Кіраліна» — забута класика українського кіно 1920-х виробництва Другої (Ялтинської) кінофабрики ВУФКУ. Це одна з перших українських радянських стрічок, присвячених сучасному рабству та жорстоким порядкам «капіталістичного світу». Літературною основою фільму став роман румунського письменника Панаїта Істраті. У 1927 році «Кіра» стала однією з тринадцяти картин ВУФКУ, які було закуплено для прокату країнами Західної Європи. Ймовірно, саме завдяки цим комерційним зв’язкам стрічка збереглася донині.

Водночас «Кіра Кіраліна» є останньою та єдиною збереженою кінострічкою авангардного театрального режисера Боріса Ґлаґоліна, а також одна з небагатьох робіт в українському кіно художника Роберта Шарфенберґа, що працював з Бертольдом Брехтом. Головну роль у стрічці виконала акторка харківського Театру імені І.Франка (де зокрема працював й Ґлаґолін) Олена Валерська — ймовірно, це єдина її поява на кіноплівці, що збереглася до наших днів. В одній із ролей у картині також з’являється зірка кримськотатарського кіно 1920-х Хайрі Емір-заде, відомий за фільмом «Алім» (1926).

Знахідка «Кіри Кіраліни» є продовженням роботу Довженко-Центру з повернення на батьківщину української німої кінокласики й доповнює ряд повернених у минулі кілька років стрічок: «Тарас Трясило» (1926) та «Людина та мавпа» (1928). Репрем’єра стрічки з сучасним саундтреком відбудеться у 2021 році.

Фото: Довженко-Центр