Китай демонструє внутрішній розкол у питанні війни в Україні — Foreign Affairs

Про це пише Foreign Affairs.

Через більш ніж три роки після початку війни представники китайського стратегічного співтовариства, включно з чиновниками зовнішньої політики і служб безпеки, дослідниками та експертами, як і раніше, розходяться в думках про те, хто винен і як керівництво Пекіна повинно реагувати, а в китайських соціальних мережах розпалюються запеклі дебати між проросійськими і проукраїнськими прихильниками.

“Неоднозначна позиція Китаю щодо війни в Україні відображає цей внутрішній розкол у Пекіні. Йдеться не тільки про розбіжності між різними таборами думок; більшість політиків визнають обидві точки зору і не бажають повністю підтримувати одну за рахунок іншої”, пише видання.

Як підкреслює FA, до початку конфлікту в лютому 2022 року Китай підтримував дружні стосунки з Росією та Україною, але й протягом усієї війни Китай продовжував торгувати з обома країнами.

“Багато західних спостерігачів приділяють особливу увагу зв’язкам Китаю з Росією, але Китай залишається найбільшим торговим партнером України. Двосторонній товарообіг між Китаєм і Україною сягнув майже 8 мільярдів доларів у 2024 році”.

Водночас Росія, як і раніше, посідає набагато важливіше місце в загальній зовнішньополітичній стратегії Китаю. Річний обсяг торгівлі між Китаєм і Росією становить майже 250 мільярдів доларів. Крім того, західні лідери часто об’єднують Китай і Росію в один табір, називаючи їх частиною “осі автократій”, що ще більше підірвало сприйняття Китаєм західних країн та їхніх урядів.

Водночас, вказується в статті, хоча західні спостерігачі та політики підкреслюють факт “партнерства без кордонів” між Китаєм і Росією, ця ідея перебільшує складність китайсько-російських відносин. Сама ця фраза — радше риторичний прийом, ніж опис того, як Пекін бачить Москву.

“Китай намагався зберігати нейтралітет або навіть пасивність у війні, яку він не очікував і не вітав. Але такий підхід не знизив напруженість. Замість цього, всупереч бажанням Китаю, війна ще більше загострила антагонізм між великими державами: Китаєм, Росією, Сполученими Штатами та Європою. Ніхто не виграв від цього результату, і найменше Україна”, – пише FA.

Раніше європейські лідери, зокрема Урсула фон дер Ляєн, відкрито звинуватили Китай у фактичному сприянні військовій економіці Росії. Зокрема, мова йде про постачання товарів подвійного призначення, без яких Москва не змогла б підтримувати інтенсивність свого вторгнення в Україну. ЄС вже ввів санкції проти низки китайських компаній за постачання компонентів для зброї.

Паралельно, як повідомила українська розвідка, на полі бою виявлено новітні китайські технології — від лазерної системи “Тихий мисливець”, що засліплює українські дрони, до компонентів, які складають основу безпілотників-“приманок”. За оцінками США, Китай постачає близько 80% критичних матеріалів подвійного призначення, необхідних Росії.

Ці дії остаточно знищили образ Китаю як нейтрального гравця. Пекін зайняв чітку позицію: підтримка Путіна у війні — це інструмент для стримування США, і жертвами цієї геостратегії стала Європа.

Міністр закордонних справ Китаю Ван І прямо заявив, що Китай не може допустити поразки Росії. Ця риторика, підкріплена фактами, підтверджує, що Європа має справу не з партнером, а з системним суперником.