Лепеха, шовар, пищалки або ляльки — словом, ритуальне зілля, яким прикрашають українці домівки перед Трійцею. У рубриці "Перемикай на українську" з'ясуємо, як виникали регіональні назви та чим зумовлене таке розмаїття найменувань.
Аїр — це міжнародна загальноприйнята назва трав’янистої багаторічної рослини, що має довгі мечоподібні листки та гострий запах. Вона походить від грецького слова, яке в перекладі означає «неприкрашений», «некрасивий». Маємо відсилання до малопомітних і непоказних квіток. Видова назва з латини перекладається як «тростина», «порожнисте стебло».
Щоправда, варіант “Аїр” фактично не почуємо в Україні. Жителі різних регіонів вигадали свої відповідники.
На Чернігівщині кажуть:
– шувар (імовірно, це запозичення з німецької).
– комиш, зілля, очерет, осока (тут вказівка на подібність Аїру до зілля, що росте побіля боліт і річок);
– татарзілля (існує думка, що в Україну рослину завезли саме татарами, звідси й назва. Річ у тім, що татари брали з собою в похід Аїр для очищення води. З будь-якої водойми напували коней і пили самі лише після того, як туди накидали стебла та коріння);
– пищалки (можливо, вказівка на своєрідні звуки, що видає листя від подуву вітру);
– лепеха (є зв’язок з іменником “лопух” – вказівка на щось велике, розлоге);
– клечання (походить від дієслова “клечати”, тобто прикрашати зеленню).
У Сумській області почуємо:
– цар-зілля
– явір (фонетичний варіант ботанічної назви а́їр)
– лепих
На Київщині говорять:
– татарзілля або татариння
– щувар
– ляльки (такий варіант побутує на Бородянщині)
– гав’яр
– сівар (це запозичення з польської мови)
– лепіх
– лопотиння (можливий зв’язок з дієсловом “лопотіти” – видавати звуки)
На Закарпатті ж на Трійцю для прикрашання будинків беруть швар або шовар. Такі форми примандрували до нас з німецької.
Хмельниччина вирізняється назвами:
– татарське зілля
– покуття (імовірно, назва витворилася завдяки традиції класти посвячене зілля на покуті біля образів)
– Аєр
– пікало
– ягур
– косотиння
На Вінниччині й Луганщині устеляють підлогу рогозою. З праслов’янської “rogozъ” – це осока видовжена.
Рівненщина та Волинь вирізняються варіантами лепеха та панки.
Також маємо максимально локальні назви:
– ір, аєр, ігир, ірний корінь (це все видозміна офіційного найменування “Аїр”)
– явар
– плошник
– татарак.
Отож глибше пізнаваймо українські традиції, не забуваймо плекати любов до вірувань своїх предків, не відкидайте слово, створене народом. А також борімося за існування рідної мови!
Автор: Ірина Коваленко
Президент заявив, що нова роль Михайла Федорова має об’єднати технологічний напрям держави та забезпечити його…
Президент повідомив про зміну керівництва Збройних сил України та анонсував оновлення конфігурації Генерального штабу. Водночас…
Олександра Сирського, ймовірно, звільнено з посади головнокомандувача Збройних сил України.
Слідчі прокуратури Угорщини прийшли без попередження до офісу опозиційної партії «Фідес», де розташовані її сервери,…
Сполучені Штати Америки не дозволять єменським хуситам перекрити навігацію у Червоному морі для Саудівської Аравії.
Єменські хусити попередили судноплавні компанії, що судна, які завантажують або розвантажують вантажі в портах Саудівської…