Литва отримає понад 6 млрд євро на оборону в межах програми ЄС SAFE

Литва залучить понад 6 мільярдів євро на оборонні потреби в межах програми Євросоюзу SAFE, повідомляє LRT.

Йдеться про довгострокові пільгові позики, які протягом кількох років включатимуться до оборонного бюджету країни та використовуватимуться для закупівлі озброєння й розвитку інфраструктури.

Фінансування планують розподіляти протягом чотирьох років. Перший транш — близько 15% від загальної суми — очікується у другому кварталі 2026 року. У межах програми Литва зобов’язана інформувати Єврокомісію про використання коштів і звітувати щодо реалізації проєктів.

За словами єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса, кошти SAFE можуть спрямовуватися на всі види конвенційного озброєння — від боєприпасів до безпілотних систем. Він наголосив, що особливий акцент робиться на спільні оборонні проєкти, насамперед за участі країн, які межують із Росією та Білоруссю. Частина інформації про конкретні проєкти залишається закритою з міркувань безпеки.

Міністр оборони Литви Робертас Каунас зазначив, що залучені кошти планують використати для розбудови дивізій, створення необхідної військової інфраструктури, розвитку оборонно-промислового комплексу, закупівлі безпілотних систем і підтримки України.

Прем’єр-міністерка Інга Ругінене підкреслила, що протиповітряна оборона є безумовним пріоритетом. За її словами, йдеться як про класичні системи ППО, так і про протидію повітряним загрозам, зокрема метеозондам і безпілотникам, які регулярно залітають із боку Білорусі та створюють ризики для цивільної авіації.

До програми SAFE вже офіційно долучилася Канада. Участь також розглядає Велика Британія, хоча попередні переговори з цього питання були складними. Окрім Литви, інтерес до фінансування в межах SAFE виявили ще низка держав ЄС, зокрема Румунія, яка планує використати кошти для розвитку системи виявлення загроз у Чорному морі.

Що таке SAFE і що від нього може отримати Україна

SAFE — це фінансовий інструмент ЄС у межах плану «Переозброєння Європи / Готовність 2030», створений у 2025 році. Він передбачає до 150 млрд євро пільгових позик для стимулювання спільних оборонних закупівель, зменшення залежності від третіх країн і посилення європейської оборонної промисловості.

Україна не може напряму отримувати позики, однак має змогу брати участь у спільних закупівлях як підрядник або субпідрядник, а також розміщувати виробничі потужності на своїй території. Це відкриває можливості як для постачання зброї Україні, так і для розвитку українського ОПК за кошти європейських програм.