Литва відмовилася від закупівлі нових літаків на користь модернізації старого авіапарку

Про це повідомило Міністерство оборони Литви за результатами засідання Державної ради оборони.

Згідно з рішенням вищого керівництва держави, Литва виходить із багатонаціональної програми придбання транспортних літаків C-390 Millennium виробництва бразильської компанії Embraer. Цей проєкт, який очолюють Нідерланди, вимагав би від Вільнюса інвестицій у розмірі від 700 до 800 мільйонів євро.

Головний радник президента з національної безпеки Дейвідас Матуліоніс підкреслив, що в поточній геополітичній ситуації країна змушена зосередитися на більш нагальних потребах, зокрема на зміцненні військової інфраструктури та розвитку власної оборонної промисловості.

Міністр національної оборони Робертас Каунас пояснив, що стратегія «економії там, де це можливо» передбачає модернізацію трьох італійських літаків C-27J Spartan, які вже перебувають на озброєнні Повітряних сил Литви.

Планується, що комплексне оновлення цих машин обійдеться бюджету у 150 мільйонів євро. Це дозволить продовжити термін їхньої експлуатації ще на десять років — до 2036 року, що є значно вигіднішим рішенням порівняно з купівлею абсолютно нової техніки в умовах обмеженого фінансування.

У військовому відомстві зазначають, що повернення до питання закупівлі нових транспортників відбудеться не раніше ніж через чотири роки.

На думку урядовців, такий часовий лаг може бути корисним, оскільки до 2030 року на світовому ринку озброєнь можуть з’явитися нові, ефективніші пропозиції. Поки що ж основним завданням залишається підтримання боєздатності наявного авіапарку та забезпечення логістичних потреб армії за допомогою перевірених часом Spartan.

Литва продовжує залишатися одним із найактивніших донорів військової допомоги для України, і перерозподіл коштів на користь ППО та спільних оборонних проєктів із Києвом є частиною довгострокової стратегії безпеки регіону.

Міністр Каунас підкреслив, що без додаткових фінансових вливань модернізація старої техніки є найбільш раціональним шляхом, який дозволяє зберігати баланс між потребами власної армії та міжнародними зобов’язаннями країни перед союзниками.