Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що альянс працює над новими технологіями для ефективного перехоплення та нейтралізації дешевих російських дронів, оскільки використовувати дорогі ракети на кожну таку ціль економічно недоцільно.
Mark Rutte, incoming secretary general of the North Atlantic Treaty Organization (NATO), during a transition ceremony at the NATO headquarters in Brussels, Belgium, on Tuesday, Oct. 1, 2024. Mark Rutte, the affable and meticulous former Dutch premier, has a daunting task ahead to keep the defense alliance a global force. Photographer: Ksenia Kuleshova/Bloomberg via Getty Images
Про це він розповів в інтерв’ю Bloomberg.
Рютте наголосив на дисбалансі вартостей: «Не можна нескінченно збивати дрони, які коштують тисячу чи дві тисячі доларів, ракетами за півмільйона чи мільйон». За його словами, тому країни НАТО «всі ми швидко розробляємо технології і вчимося в українців».
Генсек визнав, що в короткостроковій перспективі у держав альянсу не вистачає необхідного спеціалізованого обладнання, але запевнив, що робота вже ведеться: «Головна мета — забезпечити, щоб поряд із більш традиційними способами боротьби, була і технологія перехоплення».
Йдеться про розвиток недорогих засобів боротьби з БпЛА — глушилок, лазерних систем, систем перехоплення на електронно-оптичній основі та мережевих комплексів раннього виявлення.
Рютте також прокоментував питання безпеки повітряного простору: «Сигнали про жорстку відповідь НАТО в разі можливих порушень постійно звучать неформально. Що стосується винищувачів, це не ново. Це погано, має припинитися, але наші пілоти знають, що робити, і якщо буде потрібно — вони можуть вжити крайніх заходів».
Експерти наголошують, що проблема дронів — одна з ключових викликів останніх років: дешеві, масово вироблені безпілотники здатні завдавати великої шкоди інфраструктурі та цивільним об’єктам, а їхнє виявлення й перехоплення технічно складне й коштовне. На цьому тлі альянс активізував обміни досвідом із Україною — країною, де тактичне застосування і протидія дронам набули масштабного практичного відпрацювання.
Наразі НАТО спрямовує зусилля двома шляхами: по-перше, інвестиції у розробку економічно вигідних засобів ураження (електромагнітні глушилки, лазери, сітки, системи кібер- та РЕБ-оцінки), по-друге — посилення систем раннього виявлення і координації на кордонах та в повітряному просторі союзників.
За оцінками військових, поява масових недорогих систем ураження може змінити співвідношення сил у подібних інцидентах і зменшити навантаження на високовартісні системи ППО.
Українська компанія Fire Point провела другий успішний запуск балістичної ракети FP-7, під час якого випробували…
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підписання всеосяжної угоди з Україною, яка передбачає розширення мовних,…
З початку 2026 року на автомобільних дорогах державного значення завершено основні планові роботи з ліквідації…
Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його країна готова надати свій майданчик для проведення переговорів…
У середу, 3 червня, у Маріїнському палаці в Києві вперше відбулося засідання Ради Україна-НАТО за…
Президент наголосив, що перше в історії засідання Ради Україна – НАТО в Києві стало важливим…