Про це він розповів в інтерв’ю Bloomberg.
Рютте наголосив на дисбалансі вартостей: «Не можна нескінченно збивати дрони, які коштують тисячу чи дві тисячі доларів, ракетами за півмільйона чи мільйон». За його словами, тому країни НАТО «всі ми швидко розробляємо технології і вчимося в українців».
Генсек визнав, що в короткостроковій перспективі у держав альянсу не вистачає необхідного спеціалізованого обладнання, але запевнив, що робота вже ведеться: «Головна мета — забезпечити, щоб поряд із більш традиційними способами боротьби, була і технологія перехоплення».
Йдеться про розвиток недорогих засобів боротьби з БпЛА — глушилок, лазерних систем, систем перехоплення на електронно-оптичній основі та мережевих комплексів раннього виявлення.
Рютте також прокоментував питання безпеки повітряного простору: «Сигнали про жорстку відповідь НАТО в разі можливих порушень постійно звучать неформально. Що стосується винищувачів, це не ново. Це погано, має припинитися, але наші пілоти знають, що робити, і якщо буде потрібно — вони можуть вжити крайніх заходів».
Експерти наголошують, що проблема дронів — одна з ключових викликів останніх років: дешеві, масово вироблені безпілотники здатні завдавати великої шкоди інфраструктурі та цивільним об’єктам, а їхнє виявлення й перехоплення технічно складне й коштовне. На цьому тлі альянс активізував обміни досвідом із Україною — країною, де тактичне застосування і протидія дронам набули масштабного практичного відпрацювання.
Наразі НАТО спрямовує зусилля двома шляхами: по-перше, інвестиції у розробку економічно вигідних засобів ураження (електромагнітні глушилки, лазери, сітки, системи кібер- та РЕБ-оцінки), по-друге — посилення систем раннього виявлення і координації на кордонах та в повітряному просторі союзників.
За оцінками військових, поява масових недорогих систем ураження може змінити співвідношення сил у подібних інцидентах і зменшити навантаження на високовартісні системи ППО.
