НАТО не готове до сучасної війни. Навчання в Естонії виявили слабкі місця Альянсу, – WSJ

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Минулого року в Естонії відбулися маштабні навчання “Їжак-2025” за участі понад 16 тисяч військовослужбовців із 12 країн-членів НАТО. До навчань долучилися й українські фахівці з безпілотних систем, зокрема військові з передової.

За словами керівника програми безпілотних систем Сил оборони Естонії Арбо Пробала, навчання моделювали “спортивне та перевантажене” поле бою. Метою було створити максимальний стрес і когнітивне перевантаження для підрозділів, аби перевірити їхню здатність адаптуватися.

Однак під час одного зі сценаріїв бойова група чисельністю кілька тисяч військових – зокрема британська бригада та естонська дивізія – під час наступу фактично проігнорувала нову реальність повної прозорості поля бою.

“Бойова група НАТО просто ходила без маскування, розставляючи намети й бронетехніку. Все було знищено“, – розповів один із учасників, який грав роль противника.

Під час маневрів українці застосували систему управління полем бою “Дельта”. Платформа в режимі реального часу збирає розвіддані, аналізує їх із використанням штучного інтелекту, визначає цілі та координує удари.

Це дозволяє створити швидкий “ланцюжок знищення”: виявити, передати інформацію і завдати удару за лічені хвилини.

Одна українська команда з близько 10 осіб, що діяла як умовний противник, за пів дня імітувала знищення 17 одиниць бронетехніки та завдала ще 30 ударів по інших цілях.

За словами Айвара Ганніотті, який очолював “ворожий” підрозділ чисельністю близько 100 осіб, понад 30 дронів діяли на площі менше 10 квадратних кілометрів. І це лише половина тієї щільності застосування безпілотників, яку нині спостерігають на фронті в Україні.

“Не було можливості сховатися. Ми досить легко знаходили машини й механізовані підрозділи та швидко їх знищували ударними дронами“, – розповів Ганніотті.

За оцінками учасників, загалом “ворог” зміг умовно знищити два батальйони за день. Після цього підрозділи фактично втрачали боєздатність.

Колишній командир Центру військової розвідки Естонії Стен Райманн назвав результати навчань “шокуючими” для військових чиновників і особового складу.

Вони продемонстрували, наскільки прозорим стало сучасне поле бою і наскільки вразливою є будь-яка техніка або підрозділ без належного маскування, швидкого обміну даними та адаптованої тактики.

Окремий виклик – швидкість прийняття рішень. Українці активно обмінюються великими обсягами даних між командуванням і підрозділами, прискорюючи удари. Водночас у багатьох арміях НАТО зберігається інстинкт обмежувати доступ до чутливої інформації, що сповільнює “ланцюжок знищення”.

Генерал у відставці Девід Петреус наголосив, що сам факт виявлення проблем не означає їх вирішення.

“Уроки не засвоюються автоматично. Вони засвоюються лише тоді, коли ви розробляєте нові концепції, змінюєте доктрину, переглядаєте підготовку, вимоги до озброєння та навіть кадрову політику“, – зазначив він.

Естонія вже почала оновлювати свою доктрину та підготовку з урахуванням досвіду війни дронів, збільшує оборонні витрати та співпрацює з технологічним сектором.

Водночас, за словами Марії Лемберг із “Аеророзвідки”, чимало членів НАТО досі демонструють “фундаментальне нерозуміння сучасного поля бою” й продовжують навчати військових за застарілими посібниками.

Один із командирів, спостерігаючи за результатами симуляції, підсумував коротко: “Ми приречені”.

Підполковник Пробал, коментуючи цю реакцію, зазначив, що головною метою було змусити військових мислити критично і не бути самовдоволеними. На його думку, якщо це вдалося – “місію виконано”.