Categories: Без рубрики

Неприродні фемінітиви – це насилля над мовою. В Інституті мовознавства пояснили, чи доречно повсюду вживати фемінітиви

За словами науковців, фемінізація лексикону відбувається «незалежно від ставлення до цього явища мовознавців». В Інституті назвали неприродні фемінітиви насиллям над мовою. 

В Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України пояснили походження фемінітивів в українській мові, причини частішання вживання цих слів та загальну доцільність. Відповіді на ці питання можна знайти на Facebook-сторінці інституту.

Перш за все мовознавці відзначили, що почастішання вживання фемінітивів відзначають «в усіх слов’янських і в багатьох неслов’янських мовах». Найменше — в російській.

«Таку тенденцію помітно насамперед у мовленні ЗМІ та соцмереж. Вона зумовлена дедалі більшою участю жінок у суспільному житті та прагненням відобразити це в реформуванні й оновленні словникового складу мови» — йдеться в коментарі.

Далі науковці вказують, що вживання фемінітивів має багато прихильників серед українців, але «їхні опоненти слушно вказують на те, що механічне тиражування фемінативів не позбавлене ризиків». В Інституті назвали неприродні фемінітиви насиллям над мовою.

«По-перше, у сприйнятті органічного носія української мови це часто призводить до творення неприродних слів на зразок ВОЖДИЦЯ, ВОРОГИНЯ, МАТЕМАТИКИНЯ, МЕРКА, ПОЛІТИКЕСА тощо, до фонетичного й структурного насилля над мовою. По-друге, акцентування гендерних відмінностей може позбавляти висловлення змістової чіткості та однозначності. Коли йдеться радше про посаду, професію, рід занять тощо, а не про конкретну особу, традиційно вживають форми чоловічого роду: «вчитися на стоматолога», «звернутися до адвоката», «вибори президента», «статус депутата» і т. ін.» — йдеться в дописі.

Також нарікають на можливі двозначності при використанні фемінітивів.

«Наприклад, у висловленні «вона є однією з кандидаток на посаду міністра», не зрозуміло, чи є, крім кандидаток, ще й кандидати чоловічої статі. Подібна двозначність виникає у висловленнях на зразок «друга міністерка у справах ветеранів», «вона входить до п’ятірки найвизначніших українських економісток» і т. ін.» — зазначають мовознавці.

В Інститут мовознавства констатують, що фемінізація лексикону, мовляв, «значною мірою відбувається незалежно від ставлення до цього явища мовознавців».

«Варто пам’ятати, що творцем мови є народ, а в ньому багато і прихильників / прихильниць розширення діапазону фемінативів, і його противників / противниць. Отримання суспільної санкції на входження тих чи тих слів у національний лексикон потребує часу. Уживання новітніх фемінативів саме зараз проходить соціальну апробацію» — вказано в підсумку.

Зрештою, науковці зазначають, що питання доцільності вживання фемінітивів вирішить лише час.

Раніше в Інституті мовознавства підготували 14 пар запозичень з латини.

Фото: Фейсбук

Recent Posts

Telegram заперечив доступ російських спецслужб до своїх серверів

Компанія Telegram відповіла на розслідування видання «Важные истории» щодо можливої співпраці з російськими спецслужбами, заявивши,…

4 години ago

Росія запускає державний месенджер на заміну Telegram і WhatsApp

У Росії планують створити власний державний месенджер із функціями дзвінків, чатів та доступом до державних…

4 години ago

Витік із Міноборони РФ. Журналісти ідентифікували окупантів із РФ, яких лікували в Білорусі після звірств у Бучі — розслідування

Журналісти "Схем" від «Радіо Свобода» встановило особи російських військовослужбовців, які отримали поранення під час наступу…

4 години ago

Мерц звинуватив Росію в «серйозних воєнних злочинах» через останні атаки

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц звинуватив Росію в «серйозних воєнних злочинах» через нещодавні масовані атаки на…

5 години ago

У Сумах на Алеї пам’яті полеглих військових вирізали знак Z. Влада звернулася до поліції

У Сумах на одному з банерів на честь загиблих військових на місцевій Алеї Слави невідомі…

5 години ago

На Дніпропетровщині від удару по полігону загинув мобілізований журналіст із Кривого Рогу

Журналіст криворізької газети «Пульс» Владислав Волобоєв загинув 1 червня внаслідок російського ракетного удару по навчальному…

5 години ago