За словами науковців, фемінізація лексикону відбувається «незалежно від ставлення до цього явища мовознавців». В Інституті назвали неприродні фемінітиви насиллям над мовою.
В Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України пояснили походження фемінітивів в українській мові, причини частішання вживання цих слів та загальну доцільність. Відповіді на ці питання можна знайти на Facebook-сторінці інституту.
Перш за все мовознавці відзначили, що почастішання вживання фемінітивів відзначають «в усіх слов’янських і в багатьох неслов’янських мовах». Найменше — в російській.
«Таку тенденцію помітно насамперед у мовленні ЗМІ та соцмереж. Вона зумовлена дедалі більшою участю жінок у суспільному житті та прагненням відобразити це в реформуванні й оновленні словникового складу мови» — йдеться в коментарі.
Далі науковці вказують, що вживання фемінітивів має багато прихильників серед українців, але «їхні опоненти слушно вказують на те, що механічне тиражування фемінативів не позбавлене ризиків». В Інституті назвали неприродні фемінітиви насиллям над мовою.
«По-перше, у сприйнятті органічного носія української мови це часто призводить до творення неприродних слів на зразок ВОЖДИЦЯ, ВОРОГИНЯ, МАТЕМАТИКИНЯ, МЕРКА, ПОЛІТИКЕСА тощо, до фонетичного й структурного насилля над мовою. По-друге, акцентування гендерних відмінностей може позбавляти висловлення змістової чіткості та однозначності. Коли йдеться радше про посаду, професію, рід занять тощо, а не про конкретну особу, традиційно вживають форми чоловічого роду: «вчитися на стоматолога», «звернутися до адвоката», «вибори президента», «статус депутата» і т. ін.» — йдеться в дописі.
Також нарікають на можливі двозначності при використанні фемінітивів.
«Наприклад, у висловленні «вона є однією з кандидаток на посаду міністра», не зрозуміло, чи є, крім кандидаток, ще й кандидати чоловічої статі. Подібна двозначність виникає у висловленнях на зразок «друга міністерка у справах ветеранів», «вона входить до п’ятірки найвизначніших українських економісток» і т. ін.» — зазначають мовознавці.
В Інститут мовознавства констатують, що фемінізація лексикону, мовляв, «значною мірою відбувається незалежно від ставлення до цього явища мовознавців».
«Варто пам’ятати, що творцем мови є народ, а в ньому багато і прихильників / прихильниць розширення діапазону фемінативів, і його противників / противниць. Отримання суспільної санкції на входження тих чи тих слів у національний лексикон потребує часу. Уживання новітніх фемінативів саме зараз проходить соціальну апробацію» — вказано в підсумку.
Зрештою, науковці зазначають, що питання доцільності вживання фемінітивів вирішить лише час.
Раніше в Інституті мовознавства підготували 14 пар запозичень з латини.
Фото: Фейсбук
Президент США Дональд Трамп висміяв кліматичну активістку Грету Тунберг після того, як Ізраїль перехопив човен,…
Голова МЗС України Андрій Сибіга на фоні масштабної російської атаки на Київ та Одесу закликав…
10 червня у Києві проходить планова технічна перевірка системи оповіщення населення. У зв’язку з цим…
Президент Володимир Зеленський відреагував на нічний обстріл України, наголосивши, що російські удари “гучніші, ніж намагання…
Глава Федеральної служби розвідки Німеччини Бруно Каль сказав, що його відомство має чіткі розвідувальні дані,…
В мережі поширилося відео на якому російський військовослужбовець дістає гранатомет та стріляє з нього у…