В Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України пояснили походження фемінітивів в українській мові, причини частішання вживання цих слів та загальну доцільність. Відповіді на ці питання можна знайти на Facebook-сторінці інституту.
Перш за все мовознавці відзначили, що почастішання вживання фемінітивів відзначають «в усіх слов’янських і в багатьох неслов’янських мовах». Найменше — в російській.
«Таку тенденцію помітно насамперед у мовленні ЗМІ та соцмереж. Вона зумовлена дедалі більшою участю жінок у суспільному житті та прагненням відобразити це в реформуванні й оновленні словникового складу мови» — йдеться в коментарі.
Далі науковці вказують, що вживання фемінітивів має багато прихильників серед українців, але «їхні опоненти слушно вказують на те, що механічне тиражування фемінативів не позбавлене ризиків». В Інституті назвали неприродні фемінітиви насиллям над мовою.
«По-перше, у сприйнятті органічного носія української мови це часто призводить до творення неприродних слів на зразок ВОЖДИЦЯ, ВОРОГИНЯ, МАТЕМАТИКИНЯ, МЕРКА, ПОЛІТИКЕСА тощо, до фонетичного й структурного насилля над мовою. По-друге, акцентування гендерних відмінностей може позбавляти висловлення змістової чіткості та однозначності. Коли йдеться радше про посаду, професію, рід занять тощо, а не про конкретну особу, традиційно вживають форми чоловічого роду: «вчитися на стоматолога», «звернутися до адвоката», «вибори президента», «статус депутата» і т. ін.» — йдеться в дописі.
Також нарікають на можливі двозначності при використанні фемінітивів.
«Наприклад, у висловленні «вона є однією з кандидаток на посаду міністра», не зрозуміло, чи є, крім кандидаток, ще й кандидати чоловічої статі. Подібна двозначність виникає у висловленнях на зразок «друга міністерка у справах ветеранів», «вона входить до п’ятірки найвизначніших українських економісток» і т. ін.» — зазначають мовознавці.
В Інститут мовознавства констатують, що фемінізація лексикону, мовляв, «значною мірою відбувається незалежно від ставлення до цього явища мовознавців».
«Варто пам’ятати, що творцем мови є народ, а в ньому багато і прихильників / прихильниць розширення діапазону фемінативів, і його противників / противниць. Отримання суспільної санкції на входження тих чи тих слів у національний лексикон потребує часу. Уживання новітніх фемінативів саме зараз проходить соціальну апробацію» — вказано в підсумку.
Зрештою, науковці зазначають, що питання доцільності вживання фемінітивів вирішить лише час.
Раніше в Інституті мовознавства підготували 14 пар запозичень з латини.
Фото: Фейсбук
