За даними руху, підрозділи 337-го полку РФ змушені відступати через повне припинення постачання боєприпасів, палива та продовольства.
Російські військові почали залишати позиції на Кінбурнській косі в Миколаївській області після ударів Сил оборони України по логістичних маршрутах.
Про це повідомив партизанський рух «Атеш» із посиланням на свого агента у штабі угруповання військ РФ «Дніпро».
В «Атеш» стверджують, що через значні втрати російські військові відводять підрозділи з північної та західної частин коси.
Також повідомляється, що російські вогневі групи не можуть ефективно протидіяти безпілотникам Сил оборони України, через що втрати особового складу продовжують зростати.
За інформацією партизанського руху, після перекидання частини військових на Запорізький напрямок угруповання на Кінбурнській косі фактично залишилося без достатнього поповнення.
«Атеш» стверджує, що командування РФ змушене перекидати військових між позиціями, а залишки підрозділів уже не здатні утримувати оборону.
У русі також заявили, що логістична система російських військ на цій ділянці фронту фактично зруйнована.
Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає.
Нагадаємо, Кінбурнська коса перебуває під російською окупацією з весни 2022 року та є одним із ключових плацдармів РФ на півдні України. За даними Сил оборони півдня, на півострові було розгорнуте угруповання чисельністю понад 2,5 тисячі військових із артилерією, мінометами, бронетехнікою та підрозділами безпілотників. Саме звідти російські війська регулярно обстрілювали Очаків, Куцурубську громаду та інші населені пункти Миколаївщини.
Водночас на окупованій території залишалися близько пів сотні цивільних, переважно літніх людей. Місцеві жителі повідомляли про повне знищення частини населених пунктів, масштабне мінування території та суворі обмеження з боку окупантів, які не дозволяли людям вільно пересуватися та фактично використовували цивільне населення як «живий щит». За оцінками військових, деокупація Кінбурнської коси ускладнювалася можливістю постачання російських сил із моря, повітря та суходолом.
До окупації Кінбурнська коса відігравала важливу роль в розвитку українського туризму і переважна більшість місцевих жили за рахунок любителів дикого туризму.
Окрім того, на цій ділянці суходоху, оточеній Чорним морем та Дніпробузьким лиманом, розвинулась унікальна флора: одне з найбільших у Європі природних полів диких орхідей, реліктові ліси із залишками древньої Гілеї, понад 500 видів рослин, серед яких багато лікарських: ендеміки: Рослини, які ростуть лише тут, наприклад, волошка короткоголова.
Кінбурнська коса відома також своєю унікальною фауною. Тут мешкає понад 300 видів птахів, а сама територія є важливим місцем гніздування та відпочинку перелітних пернатих. Однією з візитівок коси вважаються колонії рідкісних рожевих пеліканів. У прибережних водах можна зустріти три види дельфінів — афаліну, білобочку та азовку, а серед плазунів трапляються червонокнижні степова гадюка та жовтобрюхий полоз — найбільша змія Європи.
За час російської окупації Кінбурнська коса зазнала масштабних екологічних втрат. За оцінками екологів, через бойові дії та пожежі було знищено до 97% заповідних територій. Вогонь охопив майже 10 тисяч гектарів, зокрема реліктові ліси та унікальні степові ділянки. Значних пошкоджень зазнало найбільше в Європі поле диких орхідей, а рух важкої військової техніки спричинив деградацію ґрунтів та поширення інвазивних видів рослин.
Вибухи та пожежі призвели до масової загибелі тварин, знищення місць гніздування сотень видів птахів і втечі рожевих пеліканів з території коси. У прибережних водах фіксували загибель дельфінів через забруднення паливом і вибуховими речовинами. Крім того, територія коси та прилегла акваторія залишаються щільно замінованими, а сума екологічних збитків лише на Миколаївській частині півострова оцінюється у понад 100 млрд грн. За оцінками фахівців, на повне відновлення екосистеми після деокупації можуть знадобитися десятиліття.
Україна та Угорщина досягли домовленості щодо прав національних меншин, що дозволило Будапешту зняти вето на…
Унаслідок аварії загинули чотири людини, серед яких 12-річний хлопчик та двоє дільничних офіцерів поліції. Підозрюваному…
Керівник Головного управління розвідки МО України Кирило Буданов під час візиту до Польщі провів низку…
Із 8 червня до 15 вересня на шляхопроводі на перетині Берестейського проспекту та Кільцевої дороги…
Правоохоронці повідомили про підозру 35-річному чоловікові, який, за версією слідства, відправив Новою поштою боєприпаси, що…
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Великої Британії скористався аеропортом Кишинева, а не…