Прорив у відносинах з Угорщиною: Деталі “угоди”, що має відкрити рух України в ЄС

Про деталі досягенння угоди пише Європейська правда.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр під час виступу 4 червня заявив про досягнення повної домовленості з українською владою. За його словами, подальший процес відкриття кластера залежить від імплементації Україною оновленого плану дій, який має бути внесений до 12 червня. Своєю чергою міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив, що держави відкривають нову сторінку у відносинах, яка базується на взаємній повазі та спільному європейському майбутньому.

Вже 15 червня у Люксембурзі відбудеться міжурядова конференція за участю представників України та усіх 27 держав-членів ЄС, де буде офіційно оголошено про відкриття першого кластера переговорів про вступ. Утім, уряд Мадяра залишив за собою право відкликати згоду, якщо до 12 червня Україна не підтвердить відповідність свого плану дій досягнутим домовленостям. Київ запевнив, що виконає це зобов’язання вчасно.

Історія блокування та деталі компромісу

Блокування руху України до ЄС тривало останні 17 місяців через позицію попереднього угорського уряду на чолі з Віктором Орбаном. Після зміни керівництва Угорщини сторони повернулися до діалогу щодо виконання «Плану заходів для захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України», схваленого українським урядом у травні 2025 року.

Цей документ, який має бути оновлений з урахуванням нових домовленостей, визначає дорожню карту змін до законодавства, зокрема у сферах освіти та мовної політики. Україна взяла на себе зобов’язання провести відповідні зміни до законодавства про освіту, державну мову та нацменшини до кінця 2026 року, а інші пункти плану — до кінця 2027 року. При цьому посадовці наголошують, що жодні розширення прав меншин не стосуватимуться російської мови, що буде прямо прописано у законопроєктах.

Згідно з домовленістю, спеціальний статус територій проживання меншин діятиме там, де їхня частка перевищує 10%, а статус «значної частки» (з додатковими правами) — від 15%. Це дає Закарпатській області статус території з компактним проживанням угорської меншини. Компроміс також передбачає запровадження статусу «школи національної меншини», можливість використання угорської мови в освітньому та шкільному спілкуванні, а також право на використання національних символів у школах.

Водночас Київ та Будапешт відмовилися від ідеї «культурної автономії», визнавши її токсичною в умовах російської агресії. Щодо політичних прав, сторони домовилися про вільне використання мов меншин під час політичних кампаній та виборів у місцях компактного проживання, проте питання гарантованого представництва меншин у Верховній Раді було заморожене, оскільки воно потребує додаткових консультацій з Радою Європи та ОБСЄ. Уряд Угорщини, своєю чергою, зобов’язався зняти вето з усіх шести кластерів переговорів України про вступ до ЄС.