Переговори щодо припинення війни в Україні зайшли в глухий кут, Трамп уже змінив тон і опинився перед складним вибором — NYT

Про це пише The New York Times, аналізуючи перебіг останніх подій у мирному процесі.

Автори публікації нагадують, що Трамп хотів, щоб Москва і Київ дійшли згоди до Дня подяки (27 листопада). Однак тепер йому доведеться почекати — можливо, кілька тижнів, а, можливо, і до четвертої річниці початку повномасштабного військового вторгнення російських військ в Україну.

У четвер українська делегація зустрінеться з переговірниками американського лідера, і це зберігає віру в прогрес. Однак російський диктатор Володимир Путін уже дав зрозуміти, що не відступить від своїх максималістських вимог. Прориву під час його перемовин зі спецпосланцем Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у Москві не відбулося.

Такий перебіг подій ставить Дональда Трампа перед складним, але звичним вибором. Чи буде він тиснути на Україну, щоб вона погодилася на ще більші поступки, або ж він відсторониться від мирного процесу, як часом натякав. Або ж він змінить курс і відновить широкомасштабну допомогу США Україні.

«Я не знаю, що робить Кремль», — заявив Трамп, відповідаючи на запитання про результати зустрічі 2 грудня, у якій брали участь його посланник Віткофф і зять Джаред Кушнер.

«Можу сказати, що в них була доволі гарна зустріч із Путіним. Ми це з’ясуємо», — додав він.

Цей тон разюче відрізняється від того, який Трамп використовував на своєму саміті з Путіним на Алясці, зазначає NYT. Тоді американський лідер упевнено говорив, що лідери РФ і України сядуть за стіл переговорів, досягнуть взаєморозуміння, а він, Трамп, буде їхнім посередником.

Протягом багатьох місяців Трамп встановлював дедлайни і твердив, що мирна угода може бути близько, але його розчарував Путін, максимальні цілі якого щодо українських територій і суверенітету країни залишаються незмінними. Деякі спостерігачі передрікали, що Трамп зрештою відмовиться від спроб зупинити війну, але останніми тижнями він посилив свої спроби. Мабуть, президент США переконаний, що невдачі України на фронті і втрати РФ, що зростають, спровокують обидві сторони до укладення угоди.

Київ прагне показати Трампу, що він готовий продовжувати переговори, зі свого боку російський диктатор не поспішає укладати угоду, залишаючись вірним своїй стратегії ведення переговорів і не бажаючи йти на реальні поступки.

П’ятигодинні переговори Віткоффа і Путіна 2 грудня стали шостими і найтривалішими. Уперше до них приєднався Кушнер, який відіграв ключову роль у переговорах про припинення вогню в Газі та в укладенні Угод Авраама, пише NYT.

Однак переговори щодо війни в Україні вже набувають іншої форми, ніж угода щодо Гази, що відображає зовсім інший характер конфлікту, наводить видання думку офіційних осіб.

Люди, знайомі з перебігом переговорів, кажуть, що зараз паралельно обговорюють чотири окремі елементи. Один із них стосується питань, пов’язаних із суверенітетом України, таких як обмеження на чисельність її збройних сил у мирний час і дальність польоту ракет.

Інші “пакети” питання територіальних поступок, економічну співпрацю між США та Росією після війни, а також ширші питання європейської безпеки. При цьому оригінальний “план” містив 28 пунктів, майже всі з них були неприйнятними для України та Європи. Тому план було перероблено.

Але після цього своє невдоволення висловили вже росіяни. Видання зазначає, що така реакція російського диктатора Володимира Путіна на “мирний план” США не стала чимось несподіваним, оскільки його цілі не змінилися.

“Путін кілька тижнів тому сказав: це може зайняти багато часу – ми досягнемо наших цілей; це може коштувати дорожче та тривати довше, ніж нам хочеться, але ми це зробимо… Я насправді думаю, що це їхній менталітет”, – сказав з цього приводу державний секретар США Марко Рубіо.

Переговори будуть продовжені, проте в Європі та Вашингтоні панує скептицизм щодо того, що вони закінчаться мирною угодою, резюмує NYT.

Україна, зі свого боку, має низку умов, якими не збирається поступатися. А у Європі та у Вашингтоні панує скептицизм щодо успіху мирних ініціатив.