По дну Балтійського моря будують тунель між Данією та Німеччиною довжиною 18 км

Про це пише BBC.

Тунель Fehmarnbelt протяжністю 18 км (11 миль) стане найдовшим у світі збірним (попередньо виготовленим) автомобільно-залізничним тунелем.

Це також дивовижне інженерне досягнення: сегменти тунелю укладатимуться на морське дно, після чого їх з’єднуватимуть між собою.

Головний будівельний майданчик розташований на північному вході в тунель, на узбережжі острова Лолланн на південному сході Данії.

Площа об’єкта перевищує 500 гектарів (1235 акрів) і включає гавань та завод, де виготовляють секції тунелю, які називаються “елементами”.

«Це величезний об’єкт», — говорить Генрік Вінцентсен, генеральний директор компанії Femern, що  будує тунель.

Кожен елемент довжиною 217 м (712 футів) і шириною 42 м виготовляють із залізобетону, армованого сталлю.

На відміну від більшості підводних тунелів — таких як 50-кілометровий тунель під Ла-Маншем між Великою Британією та Францією, що прокладається під морським дном у породі — тут 90 окремих елементів з’єднуватимуться по черзі, як цеглинки Lego.

«Ми встановлюємо рекорди з цим проєктом», — каже Вінцентсен. «Занурені тунелі будували і раніше, але ніколи в такому масштабі».

Загальна вартість проєкту — близько €7,4 млрд ($8,1 млрд; £6,3 млрд), переважно профінансована Данією, при цьому Єврокомісія надала €1,3 млрд.

Це один із найбільших інфраструктурних проєктів у регіоні, частина ширшого плану ЄС зі зміцнення транспортних зв’язків по всьому континенту та зменшення авіаперельотів.

Після завершення тунелю шлях між Рьодбюхауном у південній Данії та Путтгартеном у північній Німеччині займатиме лише 10 хвилин на авто або 7 хвилин поїздом, замінюючи 45-хвилинну поромну переправу.

Минаючи Західну Данію, новий залізничний маршрут також скоротить час у дорозі між Копенгагеном і Гамбургом з 5 до 2,5 годин і забезпечить «екологічно чистіший» шлях для вантажів і пасажирів.

«Це не просто з’єднання Данії з Німеччиною — це з’єднання Скандинавії з Центральною Європою», — наголошує Вінцентсен. «Усі у виграші. А подолавши на 160 км менше, ви також зменшите викиди вуглецю та вплив транспорту».

Кожен елемент магістралі містить п’ять паралельних труб. Дві з них — для залізничних колій, дві — для автомобільних доріг (по дві смуги в кожному напрямку), ще одна — для обслуговування та аварійних потреб.

Ці елементи не тільки довгі, а й надзвичайно важкі — кожен важить понад 73 000 тонн. І все ж завдяки водонепроникним торцям і баластним бакам вони мають достатню плавучість, щоб їх можна було буксирувати.

Далі відбувається надзвичайно складна процедура: опускання елементів на глибину 40 метрів у траншею на морському дні за допомогою підводних камер і GPS-навігації з точністю до 15 мм.

«Ми маємо бути дуже обережними», — наголошує Веде. «Маємо систему “pin and catch”, де V-подібна структура з затискачами захоплює елемент і повільно затягує його на місце».

Підповерхневі шари тут складаються з глини та крейдяного вапняку, і вони занадто м’які для буріння. Спершу розглядали будівництво мосту, але сильні вітри могли б заважати руху, а безпека була ще одним чинником.

Будівництво тунелю визнали дешевшим і безпечнішим.

Данія та Німеччина підписали угоду про будівництво тунелю ще у 2008 році, але проєкт затримувався через опір поромних операторів та німецьких екологічних організацій.

Одна з них — Nabu (Союз охорони природи та біорізноманіття) — заявила, що ця частина Балтики є важливим середовищем для личинок риб і морських свиней, чутливих до підводного шуму.

Однак у 2020 році федеральний суд у Німеччині відхилив позов, давши зелене світло будівництву.

«Ми вжили багато заходів, щоб зменшити вплив проєкту», — каже Вінцентсен, вказуючи на 300 гектарів запланованої природоохоронної та рекреаційної території, створеної на намивних землях зі зібраного піску та каменю.

Після відкриття тунелю у 2029 році компанія Femern прогнозує, що ним щодня користуватимуться понад 100 поїздів і 12 000 автомобілів.

Планується, що доходи від платних проїздів покриватимуть державні кредити, взяті на будівництво. За розрахунками Вінцентсена, це триватиме приблизно 40 років.

«Зрештою, платитимуть користувачі», — каже він.

Очікується, що велике інвестування також сприятиме створенню робочих місць, розвитку бізнесу та туризму на Лолланні — одному з найбідніших регіонів Данії.