Вагонний завод в Німеччині вироблятиме компоненти длі танків і БМП

Про це пише FT.

Як і багато виробників у Західній Європі, Alstom закрила завод у рамках ширшої стратегії скорочення витрат шляхом перенесення виробництва в країни з нижчими зарплатами.

Обсяги виробництва в найбільш енергоємних секторах Німеччини впали на 20% порівняно з 2021 роком — роком, що передував вторгненню Росії в Україну та втраті Німеччиною доступу до дешевого газу.

Для багатьох німців, що живуть у колишньому комуністичному Сході, нинішній спад є вже другою хвилею деіндустріалізації з часів об’єднання країни у 1990 році.

Саме тому історичне переозброєння Німеччини зараз дає рідкісну надію у країні, де з початку пандемії зникли майже чверть мільйона виробничих робочих місць.

Октавіан Урсу, мер Ґерліца, зазначив, що й інші міста можуть невдовзі пройти через аналогічну індустріальну трансформацію.

«Оскільки великі інвестиції спрямовуються на переозброєння, такі зміни промислових об’єктів, ймовірно, триватимуть», — сказав він.

Військові витрати Німеччини зросли майже на 80% з 2020 року, сягнувши понад €90 млрд торік, згідно з оцінками НАТО, і наступний етап переозброєння лише посилить конкуренцію між виробниками озброєння за кваліфіковану робочу силу.

Rheinmetall, Diehl Defence, Thyssenkrupp Marine Systems та MBDA — чотири великих оборонних підрядники з присутністю у Німеччині — за останні три роки разом найняли понад 16 500 працівників, що становить приріст більш ніж на 40%. Вони планують найняти ще близько 12 000 осіб до 2026 року, як повідомили Financial Times.

На церемонії передачі заводу в лютому головний операційний директор KNDS Флоріан Хоенвартер заявив, що танковий виробник обрав саме цей завод, бо він уже має «саме тих висококваліфікованих спеціалістів, яких ми потребуємо для виробництва компонентів найвищої якості для наших машин» — передусім ідеться про досвідчених зварювальників.

«Знайти та навчити потрібних людей» буде ключовим викликом для оборонних компаній, що прагнуть розширюватись, зазначив аналітик Bank of America Бенджамін Хілан. Все більше компаній намагаються залучити працівників із занепадаючих галузей, таких як автомобільна, «перенавчити їх і використати у новій сфері».

Прибуткові державні контракти дозволили публічним оборонним компаніям суттєво збільшити виплати акціонерам. Rheinmetall планує підвищити дивіденди на 42% цього року, Hensoldt — на 25%, а виробник танкових коробок передач Renk — на 40%. Ці кроки, ймовірно, підсилять тиск щодо реінвестування в місцеву економіку.

«Якщо ми тепер використовуємо гроші німецьких платників податків для безпеки, то робочі місця також мають створюватися в Німеччині», — заявив генеральний директор Rheinmetall Армін Папперґер минулого місяця, оголосивши про інтерес компанії до потенційного поглинання закритих автомобільних заводів.

Минулого місяця Папперґер і делегація Rheinmetall відвідали завод Volkswagen в Оснабрюці, що на північному заході Німеччини, який планують зупинити. Компанія з виробництва боєприпасів і танків прагне швидко розширити свої потужності, щоб задовольнити замовлення на €55 млрд, саме тоді, як автовиробник готується скоротити виробництво вдвічі.

Rheinmetall разом із виробником радарів Hensoldt також пообіцяли працевлаштувати близько 300 звільнених працівників Continental і Bosch — двох найбільших постачальників автокомпонентів у Німеччині.

Проте ці обіцянки покривають лише малу частку з десятків тисяч скорочених автомобільних робочих місць. Наразі лише один працівник Continental перейшов на завод Rheinmetall, і такі переведення залежать від добровільних заявок з боку працівників.

Чи справді німці готові долучатися до переозброєння, зокрема й до військової підтримки України — шляхом вступу до армії чи будівництва танків — залишається відкритим питанням.

Ґерліц уже привертав загальну увагу в 2019 році, коли місто ледь не обрало першого в історії мера від «Альтернативи для Німеччини» (AfD) — крайній правий кандидат програв лише після того, як інші партії закликали голосувати за християнського демократа Урсу.

Однак на місцевих виборах минулого року частка голосів за AfD — партію, що виступає проти міграції та участі Німеччини у війні в Україні — зросла до 37%, а майже половина мешканців Ґерліца підтримала партії, які виступають проти військової допомоги Україні.

Себастіан Віппель, який у 2019 році ледь не став першим мером від AfD, сказав, що армії потрібні танки, але поставив під сумнів, куди саме потраплятиме виготовлена в місті зброя.

«Чи ці танки, що вироблятимуться тут, будуть продані чи передані безпосередньо Україні? Це, звісно, було б погано», — сказав він. Оборонна промисловість, додав він, «не повинна стати інструментом для підготовки до війни або для того, щоб політики самі втягували себе в конфлікти».

Попри це, прем’єр-міністр федеральної землі Саксонія Михаель Кречмер, відомий опонент постачання зброї Україні, привітав відкриття танкового виробництва в Ґерліці — місті, де він народився.

«Технології, які в майбутньому вироблятимуться в Ґерліці, служитимуть захисту Європи. Це величезна можливість для міста — і для стабільних, добре оплачуваних робочих місць», — сказав він.

KNDS, яка не відповіла на запити про коментарі, не робила публічних заяв щодо довгострокових планів для заводу.

Аксель Дрешер, представник профспілки IG Metall, заявив, що профспілка вітає збереження робочих місць, але сумнівається в довготривалості зростання оборонної галузі — хіба що, за його словами, війна й надалі поглинатиме танки та боєприпаси.