Росія проводить скоординовану кампанію дешевих та прихованих атак — від дронів і кібератак до диверсій і пропаганди — мета якої підривати єдність НАТО й послаблювати західну підтримку України.
two airplanes a mig 31 flying against the cloudy sky
Про це пише The Economist.
Британське видання наводить низку останніх інцидентів — дрони над Польщею; порушення повітряного простору Естонії винищувачами; пошкоджені підводні телеком-кабелі в Балтійському морі; кібератаки й БПЛА, що паралізували аеропорти; загадкові вибухи і вбивства; боти, які поширюють дезінформацію з метою впливу на вибори — і зазначає, що хоча кожна подія окремо не є приводом для війни, разом вони створюють нову, небезпечну реальність.
Головна ідея матеріалу — що Кремль веде «кампанію в сірій зоні», використовуючи дешеві, суперечливі та ретельно виважені дії, які дестабілізують Європу, не переходячи у відкритий конфлікт. Видання виділяє три основні цілі Москви.
Підрив єдності НАТО. Путін нібито прагне посіяти сумніви серед європейських союзників щодо американської відданості Альянсу і тим самим розколоти коаліцію. Видання стверджує, що ціль — дискредитувати статтю 5 і змусити європейців сумніватися у гарантіях взаємного захисту. У зв’язку з цим цитує слова канцлера Німеччини: «Ми не воюємо. Але й не живемо в мирі».
Підвищити ціну допомоги Україні. Кампанія ситуативних атак спрямована на ті країни ЄС і НАТО, які найбільш рішуче підтримують Україну (Польща, Естонія, Данія та інші), — щоб змусити їх зважити ризики й переосмислити підтримку.
Поширити внутрішню дестабілізацію у західних демократіях. Путін, за версією The Economist, прагне дискредитувати ліберальні демократії, посилюючи вплив популістських сил і підриваючи довіру громадян до урядів.
Публічно викривати атаки сірого спектру і надавати докази причетності, аби позбавити Москву заперечень і проінформувати західні суспільства про масштаб кампанії.
Підвищувати стійкість інфраструктури — запасні частини і ремонтні бригади, групи швидкого реагування на кібератаки, захист виборчих комісій тощо.
Посилити оборону: безперервне патрулювання в Балтійському морі, закупівля дешевих перехоплювачів для збивання масових дронів (щоб не витрачати надто дорогі ресурси на дешеві цілі).
Встановити чіткі наслідки за вторгнення дронів (санкції проти постачальників і підставних компаній), кібератаки — відповідні кіберзаходи, а також використання заморожених російських активів для фінансування оборони України.
The Economist попереджає, що пасивність або відмова від рішучих відповідей лише розширюватимуть можливості Москви, і зауважує: довіра до гарантій США має важливе значення. Видання підкреслює, що непевність у позиції США (зокрема під впливом риторики Дональда Трампа) лише полегшує Кремлю «випробовувати» західну стійкість.
Ізраїль та Ліван досягли домовленостей щодо впровадження перемир’я, яке передбачає припинення вогню за умови повного…
Французька прокуратура повідомила про затримання капітана російського нафтового танкера Tagor, який 31 травня було зупинено…
Протягом березня–травня у столиці демонтували 632 об’єкти, які порушували Правила благоустрою міста. Завдяки проведеним роботам…
Бійці Третього армійського корпусу провели операцію з ураження тилової логістики російських військ у Донецькій та…
Сполучені Штати наразі фіналізують пакет військової допомоги для України на суму 400 мільйонів доларів. За…
Ключові європейські союзники — Німеччина, Франція та Велика Британія — спільно з Києвом розробляють плани…