Про це пише The Economist.

Британське видання наводить низку останніх інцидентів — дрони над Польщею; порушення повітряного простору Естонії винищувачами; пошкоджені підводні телеком-кабелі в Балтійському морі; кібератаки й БПЛА, що паралізували аеропорти; загадкові вибухи і вбивства; боти, які поширюють дезінформацію з метою впливу на вибори — і зазначає, що хоча кожна подія окремо не є приводом для війни, разом вони створюють нову, небезпечну реальність.

Головна ідея матеріалу — що Кремль веде «кампанію в сірій зоні», використовуючи дешеві, суперечливі та ретельно виважені дії, які дестабілізують Європу, не переходячи у відкритий конфлікт. Видання виділяє три основні цілі Москви.

Три цілі Кремля

  1. Підрив єдності НАТО. Путін нібито прагне посіяти сумніви серед європейських союзників щодо американської відданості Альянсу і тим самим розколоти коаліцію. Видання стверджує, що ціль — дискредитувати статтю 5 і змусити європейців сумніватися у гарантіях взаємного захисту. У зв’язку з цим цитує слова канцлера Німеччини: «Ми не воюємо. Але й не живемо в мирі».

  2. Підвищити ціну допомоги Україні. Кампанія ситуативних атак спрямована на ті країни ЄС і НАТО, які найбільш рішуче підтримують Україну (Польща, Естонія, Данія та інші), — щоб змусити їх зважити ризики й переосмислити підтримку.

  3. Поширити внутрішню дестабілізацію у західних демократіях. Путін, за версією The Economist, прагне дискредитувати ліберальні демократії, посилюючи вплив популістських сил і підриваючи довіру громадян до урядів.

Що робити союзникам

  • Публічно викривати атаки сірого спектру і надавати докази причетності, аби позбавити Москву заперечень і проінформувати західні суспільства про масштаб кампанії.

  • Підвищувати стійкість інфраструктури — запасні частини і ремонтні бригади, групи швидкого реагування на кібератаки, захист виборчих комісій тощо.

  • Посилити оборону: безперервне патрулювання в Балтійському морі, закупівля дешевих перехоплювачів для збивання масових дронів (щоб не витрачати надто дорогі ресурси на дешеві цілі).

  • Встановити чіткі наслідки за вторгнення дронів (санкції проти постачальників і підставних компаній), кібератаки — відповідні кіберзаходи, а також використання заморожених російських активів для фінансування оборони України.

The Economist попереджає, що пасивність або відмова від рішучих відповідей лише розширюватимуть можливості Москви, і зауважує: довіра до гарантій США має важливе значення. Видання підкреслює, що непевність у позиції США (зокрема під впливом риторики Дональда Трампа) лише полегшує Кремлю «випробовувати» західну стійкість.