Російські злочини проти медіа зростають — нардепка Кравчук

Російські війська посилюють атаки на журналістів та інфраструктуру медіа, а повторні удари дедалі частіше відбуваються в кілька хвиль.

Про це повідомила голова ТСК Верховної Ради з розслідування злочинів РФ проти журналістів та інших працівників медіа Євгенія Кравчук після засідання комісії в Харкові.

За її словами, якщо на початку року російські військові переважно застосовували тактику подвійного удару — double tap, — то нині трапляються атаки у три або чотири хвилі. Це створює додаткову небезпеку для журналістів, рятувальників і медиків, які прибувають на місця влучань.

На Харківщині задокументували 25 злочинів проти медіа

На прифронтових територіях до складу знімальних груп дедалі частіше залучають офіцерів із безпеки. Журналістам та операторам складно одночасно виконувати професійні завдання й стежити за детекторами дронів.

За словами Кравчук, FPV-дрони, які раніше становили загрозу переважно поблизу лінії фронту, тепер долітають і до центральної частини Харкова.

Одним із найрезонансніших випадків депутатка назвала російський удар по готелю Kharkiv Palace 30 грудня 2023 року. За її словами, російська пропаганда заявляла про нібито знищення найманців, хоча російська сторона знала, що в готелі перебували журналісти з різних країн і працював медіацентр, де проводили пресконференції.

Від початку повномасштабного вторгнення в Харківській області офіційно задокументували:

• шість злочинів проти восьми журналістів;
• 19 злочинів, пов’язаних із пошкодженням майна медіа — редакцій, телевеж та обладнання;
• дві справи, передані до суду.

Кравчук пояснила, що воєнні злочини, пов’язані з професійною діяльністю журналістів, складно кваліфікувати та розслідувати. Крім того, медійники не завжди звертаються до правоохоронців, зокрема коли стають об’єктами інформаційних або кібератак.

Депутатка також звернула увагу на виснаження журналістів, які працюють під обстрілами. Учасники засідання порушили питання створення спеціальних програм психологічної підтримки для медійників, які регулярно висвітлюють наслідки війни.

Знищення доступу до інформації та анонімні Telegram-канали

Ще однією проблемою залишається знищення української інформаційної інфраструктури. На Харківщині постійно відновлюють радіовежі та інші передавальні потужності, щоб жителі прифронтових територій мали доступ до українських новин.

Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов нагадав, що після звільнення Ізюма та Балаклеї у 2022 році з’ясувалося: за відсутності альтернативних джерел інформації російська пропаганда поширювала серед місцевих жителів фейки, зокрема про нібито захоплення Києва та просування російської армії в напрямку Польщі.

Кравчук наголосила, що відновлення засобів зв’язку та мовлення має важливе значення для протидії російській дезінформації.

Окремо на засіданні обговорили діяльність анонімних Telegram-каналів, які публікують інформацію про російські удари до завершення встановлених обмежень на такі повідомлення.

За словами Кравчук, це створює нерівні умови конкуренції для легальних медіа та може допомагати російським військовим коригувати повторні атаки. Водночас чинне законодавство, за її оцінкою, має обмежені можливості для притягнення адміністраторів таких каналів до відповідальності, особливо якщо вони перебувають за кордоном.

Наступне засідання тимчасової слідчої комісії заплановане на 28 жовтня. Воно буде присвячене українським журналістам, які перебувають у російському полоні.

Читайте також:

• У Києві під час російської атаки по бізнес-центру загинула 29-річна журналістка Марія Ївженко
• Окупаційний “суд” на 15 років кинув за  ґрати українську журналістку Ірину Левченко