Про це повідомляє Інститут масової інформації з посиланням на сайт окупаційного “суду”.
Інформація про вирок з’явилася вранці 4 вересня на сайті та в Telegram-каналі окупаційного суду. Ірину Левченко визнали винною за статтею 276 Кримінального кодексу РФ («Шпигунство»). Ім’я судді, який оголосив рішення, на оприлюдненому відео приховано.
За версією окупаційних спецслужб, журналістка після початку повномасштабного вторгнення залишилася в Мелітополі й через Telegram передавала представникам спецслужб України дані про місця розташування російських адміністративних будівель, співробітників силового блоку, маршрути пересування особового складу та військової техніки РФ. Справу розслідували слідчі ФСБ у повністю закритому режимі без повноцінного доступу адвоката.
Російські окупанти викрали Ірину Левченко разом із її чоловіком Олександром у травні 2023 року в окупованому Мелітополі та тривалий час утримували їх у підвалах. Подружжя на той момент перебувало на пенсії.
Олександра Левченка звільнили у серпні 2024 року, видавши довідку про нібито відбуття 21 доби адміністративного арешту. Ірину Левченко незаконно утримували у Донецькому та Сімферопольському СІЗО, а в червні 2026 року її етапували до СІЗО міста Краснодар у РФ.
Ірина Левченко працює в журналістиці з 1981 року, була власною кореспонденткою обласних і всеукраїнських видань (зокрема газети «Телеграф»). Вона внесена до списку цивільних медійників, які перебувають у російському полоні.
У жовтні 2025 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одноголосно ухвалила резолюцію щодо переслідування українських журналістів. У документі зазначається, що за час повномасштабного вторгнення росіяни вбили 12 медійників під час виконання професійних обов’язків, а ще 26 журналістів незаконно утримують у полоні.
