Росія прагне продати частку в першій турецькій АЕС “Аккую” за $25 млрд на тлі санкцій — Bloomberg

Про це інформує Bloomberg.

Голова наглядової ради дочірньої компанії «Росатому», відповідальної за будівництво, Антон Дедусенко, в інтерв’ю Bloomberg заявив: “Чим ближче ми до моменту, коли перший енергоблок почне виробляти електроенергію, тим більше інвесторів починають проявляти інтерес”.

Попередня спроба продати частку вартістю $25 млрд зазнала невдачі у 2018 році, коли консорціум турецьких компаній (Cengiz Holding, Kolin Insaat та Kalyon Insaat) вийшов з угоди через розбіжності щодо комерційних умов.

Перший енергоблок потужністю 4,8 гігавата, який стане частиною першої в історії Туреччини атомної електростанції, наразі проходить тестування. Очікується, що він почне подавати струм у 2026 році. “Я впевнений, що до кінця року ми матимемо всі системи, необхідні для підключення до енергомережі”, – зазначив Дедусенко.

Проєкт зіштовхнувся з численними затримками та фінансовими труднощами, оскільки іноземні банки побоюються можливих санкцій з боку США. У зв’язку з цим Туреччина та Росія шукають альтернативні способи фінансування будівництва, зокрема розглядається варіант енергетичного обміну на основі постачання природного газу.

“Існує багато способів перевести сюди гроші. Ми можемо доставити російські рублі або турецьку ліру”, – додав Дедусенко.

Довідково. Будівництво АЕС “Аккую” потужністю 4800 МВт російським “Росатомом” триває у Середземноморському регіоні Туреччини. Ввести в експлуатацію перший блок планується у липні 2025 року. У червні 2024 року у РФ заявляли, що “Росатом” з імовірністю в 90% отримає для реалізації проєкт другої турецької АЕС у Синопі.

У вересні Siemens заявила, що не постачатиме обладнання для турецької АЕС, яку будує “Росатом”. Загалом Туреччина планує побудувати три чотириреакторні атомні електростанції та доповнити їх малими та середніми реакторами (ММР) загальною потужністю генерації 20 000 МВт для диверсифікації структури виробництва електроенергії. США вже пропонували туркам свою допомогу, щоб витіснити з ринку росіян, тоді як Анкара також розглядає пропозиції з боку корейських та китайських компаній.