Сімейні практики української в дитсадку на Позняках показали чудовий результат — з російської хоча б частково перейшли 50% родин

В одному з приватних дитячих садочків на Позняках з серпня минулого року впровадили сімейні практики української мови. За цей час значна частина родин малюків хоча б частково перейшли на мову, а самі діти все частіше вживають українські слова у побуті — пише один з авторів проекту та батько одного з учнів Андрій Ковальов.

Він відзначає, що 50% сімей в садочку, які повністю чи частково перейшли на українську, до цього були повністю російськомовними в побуті. Надалі проект будуть масштабувати і на інші садки.

«… за 5 місяців 50% сімей в нашому садочку, які були повністю російськомовні в побуті (в результаті систематичного інформування щодо важливості сімейної мовної практики для комунікативного розвитку дітей) перейшли зі своїми дітьми на практику “одна людина – одна мова” (мама – завжди українською, тато – іншою (або навпаки)). Діти, які раніше майже нічого не говорили українською, починають все частіше використовувати українські слова та вирази» — пише він.

За експериментом слідкували і освітяни: Департамент освіти і науки Києва в грудні 2021 — січні 2022 провів опитування батьків дошкільнят щодо мовної практики. В опитуванні взяло участь 20 562 респондентів.

«Результати: 37% батьків вдома з дітьми розмовляють українською, 28% – в залежності від ситуації, 32% – російською. Діти розмовляють наступним чином: 37% – українською, 8% – укр та рос, 47% – російською» — вказує Ковальов.

Серед іншого Ковальов також наводить наступні висновки та результати:

• 98% батьків підтверджують, що вихователі в садочку розмовляють з дітьми українською, однак діти під впливом більшості інших дітей, а також дорослих вважають за «норму» спілкуватися українською лише вдома. «Це ще раз показує важливість україномовного середовища для розвитку дітей, середовище впливає сильніше, ніж майже 100% україномовний навчальний процес»;
• 50-60% російськомовних батьків оцінюють знання української своїми дітьми-дошкільнятами як “незадовільно” або “взагалі не говорить”;
• лише 50-60% батьків замислювалися над стратегією мовного виховання своїх дітей;
• 69% російськомовних батьків готові змінювати свою мовну повсякденну поведінку, якщо це буде потрібно для покращення рівня володіння українською дітей;
• для формування збалансованого білінгвізму необхідно мінімум 35% часу кожного дня говорити з дитиною другою мовою;

Ковальов зазначає, що він презентував цей проект столичним освітянам, і що Департамент освіти і науки Києва підтримав масштабування проекту «сімейна практика української мови» в усіх садочках Києва.

«Ми зараз будемо активно масштабувати проект, роботи попереду – дуже багато. Спочатку – всі садочки Києва, а за півроку-рік з Києва, думаю, зможуть брати приклад й інші зрусифіковані міста України» — зазначає він.

Ковальов відзначає, що для масштабування проекту потрібні нові люди в команду.

«Ми починаємо формувати команду волонтерів та постійних працівників, що хотіли б долучитись до проекту. Якщо ця тема мовного розвитку, білінгвізму, соціо- та психо-лінгвістики вас цікавить і ви хотіли б допомогти проєкту, напишіть мені. Пишіть також, якщо хочете порекомендувати дослідження або педагогічні методики на тему мовного та білінгвального розвитку та соціалізації дітей. Якщо ви захочете впровадити цей проєкт в своєму садочку та школі, буду радий поділитись нашим досвідом» — вказує він.

Київський університет імені Бориса Грінченка погодився допомогти роздрукувати і поширити по садочкам буклети з тезами «Чому важлива сімейна практика української мови».

Ковальов також нагадує про розмовні клуби, які проходять кожної суботи з 11:00 до 14:00 на Троєщині (Бальзака, 28) та кожної неділі з 11:00 до 14:00 на Подолі (Межигірська, 25). Реєстрація не потрібна.

Тим часом, у Києві ще одна компанія відмовила кандидату у співбесіді, бо той відмовився розмовляти російською.

Фото: Фейсбук