Сьогодні на проспекті Перемоги відкрили інсталяцію, присвячену жертвам Голокосту: що там побачать кияни

Світлини з відкриття опублікували на Facebook-сторінці Департаменту культури КМДА.

27 січня відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. У цей день на проспекті Перемоги, 10 відкрили інсталяцію «Погляд у минуле». Арт-об’єкт встановлять біля Міністерства освіти і науки України.

Авторка інсталяції – художниця та архітекторка Анна Камишан. Інсталяцію  сконструювала та виготовила також майстерня AU (ТИ)  під керівництвом скульптора Романа Литвина

Про це повідомили на офіційному сайті меморіального центру «Бабин Яр».

«Інсталяцію складають два кам’яних валуни природної обробки, між каменів лежить дерево. У кам’яні стели вмонтовані монокуляри з фотографіями. Вони належать німецькому військовому фотографу-пропагандисту Йоганнесу Геле, який восени 1941 року в окупованому Києві зробив серію кольорових знімків. Серед них найвідоміші фото Бабиного Яру, зроблені одразу після масового розстрілу майже 33771 єврея 29-30 вересня. Ці кадри є важливими документами й свідченнями жахливого злочину, які нацисти вчинили в Бабиному Яру», – зазначили на сайті.

До слова, представлені світлини Йоганнеса Геле зроблені саме на тому місці, де встановили інсталяцію.

«Заглянувши у вмуровані у валуни об’єктиви, можна побачити те, що побачив та зафіксував тут фотограф майже 80 років тому: тіла двох невідомих людей, вбитих у трагічні дні після розстрілів у Бабиному Яру, на початку нацистської окупації міста», – пояснили в меморіальному цетрі.

Використаний в інсталяції образ дерева із заломленими гілками – метаформа перерваного життя.

«Часто на єврейських цвинтарях ставлять мацеви у вигляді зрубаних дерев. Ми ніколи не дізнаємося, як звали загиблих на цій фотокартці, цей зв’язок із минулим назавжди перервано, тому дерево-монумент позбавлено коренів. Ми використали для інсталяції саме сухостійний дуб, який уособлює життя, обрубане смертю. Мета цієї інсталяції – посеред жвавої вулиці хоча б на мить зупинити людину, яка постійно поспішає у своїх справах, дати їй можливість зазирнути у минуле і відчути цінність і крихкість сьогодення», – розповіла Анна Камишан.

Цікаво, що саме дерево з інсталяції пройшло термічну обробку, що робить деревину стійкою до впливу навколишнього середовища та вогнестійкою. До цього в Україні не використовували технологію термообробки в печах для дерев такого великого розміру. Валуни доставили з Лезниківського кар’єру. Їх не піддавали додатковій обробці. Це пояснюють наміром не трактувати події минулого, а дати можливість глядачеві побачити їх такими, якими вони були.

«Вся родина по лінії мого діда була вбита нацистами в Харкові під час окупації. Їх розстріляли в Дробицькому яру. Мій дід – єдиний, кому вдалося врятуватися тоді. Я дізналася цю історію вже в дорослому віці. Тому для мене це дерево без коріння – символ того, що ми не знаємо нашої власної історії», – зазначила авторка проекту.

До слова, інсталяція на проспекті Перемоги в Києві є частиною серії «Погляд у минуле».

У меморіальному центрі нагадали, що чотири подібні об’єкти восени 2020 року вже були встановлені в Бабиному Яру. Вони відтворюють вигляд цієї території на початок жовтня 1941 року, відразу після масових розстрілів 29-30 вересня, і знаходяться на точно визначених за допомогою 3D-моделювання точках, саме там, де німецький фотограф їх зняв.

«Лише протягом двох днів – 29-30 вересня 1941 року – у Бабиному Яру нацисти розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Загалом під час окупації загинуло від 70 до 100 тисяч осіб, у тому числі, ці двоє чоловіків, яких тепер можна побачити через монокуляри на проспекті Перемоги. Ці та інші знімки, зроблені Геле, є єдиними фотосвідченнями трагедії Бабиного Яру. Геле також зробив серію фотографій в Києві, Лубнах і Харкові. Гамбурзький інститут соціальних досліджень вперше показав кадри його плівки на виставці в 1990-х», – зазначили на сайті меморіального центру.

Нагадаємо, нещодавно стала відома концепція музейного комплексу Хржановського в Бабиному Яру.

Фото: BABYN YAR Holocaust Memorial Center