Суд ЄС винесе рішення у справі Pfizergate щодо того, чи порушила Урсула фон дер Ляєн принцип прозорості при укладанні угоди на закупівлю вакцин

Як зазначає Politico, ця справа є юридично складною для фон дер Ляєн, оскільки вона не лише особисто підписала найбільший контракт на вакцини для ЄС — вартістювартістю мільярди євро — але й очолює ту саму установу, яка відповідає за забезпечення дотримання законодавства ЄС, що вимагає від неї прозорості та підзвітності.

У рішенні, яке має стати вирішальним для її репутації, Суд ЄС вирішить, чи порушила Комісія правила прозорості, відмовившись оприлюднити зміст її текстової розмови з генеральним директором Pfizer Альбертом Бурлою.

Рішення у справі «Pfizergate» не лише матиме далекосяжні наслідки для того, як високопосадовці блоку ведуть роботу за зачиненими дверима, але й може кинути тінь на другий п’ятирічний термін Урсули фон дер Ляєн на посаді керівниці, який розпочався лише 1 грудня 2024 року. Вона вже зазнала критики за схильність до централізації влади та за відмову від екологічних зобов’язань.

Суть питання полягає в тому, чи слід класифікувати текстові повідомлення як документи, а отже, чи їх слід публікувати з метою забезпечення прозорості. Якщо суд винесе рішення не на її користь, це надасть політичний аргумент широкому колу критиків.

Це також було б великим соромом, враховуючи, що минуло лише кілька місяців після того, як вона публічно пообіцяла захищати стандарти прозорості, ефективності та чесності під час свого другого терміну.

«Це рішення суду може стати поворотним моментом для прозорості в ЄС. Коли йдеться про ключові рішення, особливо ті, що стосуються громадського здоров’я, слід уникати секретності», – сказала Шарі Гіндс, співробітник ЄС з питань політичної доброчесності в неурядовій організації Transparency International.

Справу було ініційовано газетою The New York Times та її колишнім керівником брюссельського бюро, які подали позов проти рішення Комісії не публікувати текстові повідомлення у 2022 році.

Існування цих повідомлень було розкрито в інтерв’ю New York Times у квітні 2021 року, де гендиректор Pfizer Бурла описав їх обмін повідомленнями як такий, що сприяв «глибокій довірі» та переговорам стосовно угоди про вакцини. Ця угода,  укладена у травні 2021 року, передбачала зобов’язання ЄС придбати до 1,8 мільярда доз вакцини Pfizer-BioNTech проти Covid-19, що є найбільшою угодою з усіх, підписаних Брюсселем.

Передбачалося попереднє придбання 900 мільйонів доз з можливістю замовлення ще 900 мільйонів доз з постачанням у 2022 та 2023 роках.

У 2022 році Європейський омбудсмен постановив, що нездатність Комісії розшукати відповідні текстові повідомлення є неналежним управлінням. Емілі О’Райлі, омбудсмен з 2013 по 2025 рік, назвала це «тривожним сигналом» для інституцій ЄС.

Вона сказала, що «прозорість зникла» за часів правління фон дер Ляєн.

Крім того, фон дер Ляєн звинуватили у створенні культури «приховування речей» з політичних причин.

Видання зауважує, що після років неоднозначності навіть щодо існування цих повідомлень, юристи Комісії визнали їх під час попередніх судових слухань минулого року.

Голова Європейської прокуратури Лаура Кодруца Кьовеші підтвердила, що її офіс нещодавно провів співбесіди з посадовцями Комісії щодо того, як велися переговори щодо вакцини.