Майбутня зустріч Дональда Трампа та Владіміра Путіна на Алясці може принести масштабну американо-російську комерційну угоду в Арктиці, яка, за оцінками експертів, здатна стати важелем тиску на Україну для підписання миру на умовах Кремля.
Про це пише міжнародний юрист Джеймс Тідмарш у колонці для The Spectator.
Юрій Ушаков, радник Путіна з питань зовнішньої політики, заявив у Москві, що саме Арктика та Аляска відкривають перспективи для реалізації «масштабних взаємовигідних проєктів» між США та Росією. За даними Тідмарша, ці слова підтверджують: арктичне економічне співробітництво міцно закріплене в порядку денному зустрічі лідерів.
Трамп, відомий своїм підходом «Мистецтво угоди», може використати потенційно багатомільярдну енергетичну співпрацю як важіль для отримання від Путіна політичних поступок — у тому числі врегулювання війни в Україні на умовах Росії. За задумом, Арктика, що містить близько 13% світових нерозвіданих запасів нафти та 30% природного газу, може стати «пряником» для Вашингтона в обмін на згоду Києва прийняти компроміс, який передбачатиме збереження окупованих територій за РФ.
Економічна вигода від спільного освоєння арктичних ресурсів, будівництва СПГ-терміналів і розвитку Північного морського шляху може бути колосальною. Для Путіна це означало б легітимізацію здобутків у Криму й на Донбасі, а для Трампа — гучну міжнародну перемогу та «угоду століття».
Немає прямих підтверджень, що Арктика та Україна офіційно пов’яжуться в переговорах, однак логіка такого обміну, на думку аналітиків, очевидна. Київ ризикує опинитися перед вибором: мир з втратою територій або війна без американської підтримки.
США та Росія вже мали досвід співпраці в Арктиці: у 2011 році ExxonMobil та «Роснефть» уклали угоду на десятки мільярдів доларів для спільної розвідки та буріння, але у 2014 році проєкт заморозили через санкції після анексії Криму. Відновлення такого партнерства нині виглядає технічно нескладним: інфраструктура, геологічні дані й контакти збережені.
ЄС і Велика Британія виступають проти врегулювання війни без участі України, але їхні інструменти впливу обмежені без військової й фінансової підтримки США. Натомість частина країн Глобального Півдня, зокрема Китай, Індія та Бразилія, можуть позитивно сприйняти завершення війни навіть на умовах Москви, розглядаючи це як крок до стабільності світової економіки.
Російські війська 22 липня атакували FPV-дроном автозаправну станцію в Немишлянському районі Харкова. Внаслідок удару постраждали…
На вулиці Юрія Іллєнка біля станції метро «Лук'янівська» запрацював світлофор на новому наземному пішохідному переході,…
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та ексначальник Генерального штабу Андрій Гнатов після кадрових змін не…
У першому турі гіпотетичних президентських виборів найбільшу підтримку серед українців отримали б Володимир Зеленський, Валерій…
Генерал-майор Михайло Драпатий приступив до виконання обов'язків Головнокомандувача Збройних Сил України та повідомив про отримання…
Україна зобов'язалася перед Міжнародним валютним фондом оцінити схеми підтримки вразливих домогосподарств і розпочати поступове підвищення…