Трамп нарешті побачив головну перешкоду для миру в Україні — WSJ

Через три місяці, не маючи практично ніяких результатів, Трамп був змушений звернутися до Путіна на ім’я після останнього ракетного обстрілу Києва Росією. “Володимире, СТОП!” – написав він. “Щотижня гине 5000 солдатів. Давайте укладемо мирну угоду!”

Як зазначає WSJ, нездатність Трампа зупинити бойові дії після обіцянки зробити це швидко все більше його засмучує і, мабуть, паралізує.

Тепер питання в тому, чи готовий він натиснути на Москву, щоб вона пішла на значні поступки для укладення угоди, так само, як він підштовхував Україну. Це крок, який поставить під загрозу його більш масштабну мету зближення з Росією, пише WSJ.

Трамп наполягає, що готовий дати Росії та Україні лише трохи часу для укладення угоди, перш ніж США відмовляться від допомоги в мирних переговорах.

“Ми дуже твердо думаємо, що вони обидва хочуть миру, але їм потрібно сісти за стіл переговорів”, – заявив Трамп журналістам у Білому домі 24 квітня, додавши, що у нього є певний крайній термін, який він не розголошує.

Здивування Трампа

Хоча Трамп і критикував Путіна раніше, такі випадки відносно рідкісні, і помічники Трампа кажуть, що останнім часом він був щиро здивований — і потай роздратований — тим, що Путін не виявив більшої гнучкості.

Трамп спрямував своє невдоволення на Україну, а не на Росію, тому що на неї було легше впливати, сказав Томас Грем, науковий співробітник Ради з міжнародних відносин. Після сварки в Овальному кабінеті між Трампом і Зеленським у лютому Трамп на короткий час припинив обмін розвідданими з Києвом і призупинив військові поставки.

У Трампа не так багато важелів проти Москви, які легко залучаються, сказав Грем. Після вторгнення Росії 2022 року США та їхні союзники вже запровадили безпрецедентні санкції проти Росії, яка переорієнтувала свій експорт на нових торгових партнерів.

Після своєї інавгурації Трамп припустив, що він може ввести додаткові санкції на експорт російської нафти, якщо Путін чинитиме опір мирній угоді. Але він не згадав про цю ідею в четвер, вказавши, що, на його думку, Росія надасть Заходу послугу, не захопивши решту України.

На запитання про те, які поступки запропонував Путін на переговорах, він відповів: “Зупинити війну, припинити захоплення всієї країни”.

Трамп, як і раніше, не виявляє особливого бажання перечити Путіну. Його віра в те, що він може досягти мирної угоди, мабуть, ґрунтується на його захопленні російським президентом, чиє рішення вторгнутися в Україну 2002 року він назвав “геніальним” і “розумним”.

Поїздки Віткоффа

Цю особисту симпатію тепер поділяє і посланник Трампа в Москві Стівен Віткофф, який, як очікується, здійснить свою четверту поїздку для зустрічі з Путіним найближчими днями. Після попередніх поїздок він повернувся, вихваляючи поведінку Путіна і кажучи, що вважає угоду можливою.

Але відсутність у Віткоффа досвіду спілкування з росіянами може дати Трампу занадто райдужну оцінку шансів на мир, сказав Грем. Це може змусити Трампа відчути себе обдуреним, сказав Грем.

Грем, який був радником з національної безпеки з питань Росії у Джорджа Буша-молодшого і досі часто їздить до Москви, зазначив, що на початку цього року росіяни турбувалися, що Віткофф не повністю розуміє російські вимоги щодо України.

“Боязнь була в тому, що Віткофф передасть Трампу якусь подобу погляду на російську позицію, яка не була справжньою позицією Росії”, – сказав Грем. “І ми, можливо, бачимо трохи цього просто зараз”.

Успіхи Москви

Хоча втрати Росії були важкими, Путін уже домігся низки поступок від адміністрації Трампа, включно з сигналами про те, що вона відкрита для визнання Криму частиною Росії, виключення України з НАТО і прийняття фактичної окупації Росією територій України.

Дії Трампа також послабили ізоляцію Москви від Заходу і посіяли напруженість у відносинах із союзниками США в Європі, які виступають за більш жорстку лінію щодо України.

“Росіяни не бачать сенсу укладати угоду, поки вони можуть поступово просуватися вперед на полі бою й отримувати більше поступок від американців”, – сказав Ерік Грін, колишній помічник Ради національної безпеки адміністрації Байдена. “Навіщо їм так поспішати?”