Туреччина та Азербайджан уклали масштабну газову угоду на 15 років для зміцнення енергонезалежності

Про це повідомив міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар.

Згідно з умовами нової угоди, постачання блакитного палива розпочнеться у 2029 році та триватиме до 2040-х років. Щорічно Туреччина отримуватиме близько 2,25 мільярда кубометрів газу, який видобуватимуть на родовищі Апшерон, розташованому в азербайджанському секторі Каспійського моря.

Транспортування здійснюватиметься через уже діючу інфраструктуру — магістральний трубопровід Баку — Тбілісі — Ерзурум. Враховуючи, що щорічне споживання Туреччини становить 50–55 мільярдів кубометрів, азербайджанський ресурс за цим контрактом покриватиме близько 4–5 % потреб країни, доповнюючи вже існуючі обсяги імпорту.

Міністр Байрактар наголосив, що цей контракт дозволить Туреччині забезпечити себе енергоресурсами за конкурентними цінами на тривалу перспективу.

До підписання цієї угоди Росія залишалася ключовим гравцем на турецькому газовому ринку, проте Анкара послідовно впроваджує політику диверсифікації, збільшуючи частку постачань з Азербайджану та Алжиру, а також розвиваючи власний видобуток у Чорному морі.

Нова домовленість із Баку фактично створює надійну альтернативу російському «Газпрому», термін дії деяких контрактів з яким завершується в найближчі роки.

Паралельно з угодою з Туреччиною Азербайджан активно нарощує експертний потенціал на європейському напрямку. Президент Ільгам Алієв під час нещодавнього інтерв’ю заявив, що у 2026 році географія постачань розшириться до 16 держав, серед яких новими імпортерами стануть ще дві європейські країни.

За словами Алієва, Азербайджан наразі є єдиною країною у світі, яка демонструє таку динаміку розширення мережі трубопровідного газу, постачаючи паливо до 14 країн, у більшість із них — на постійній основі.

Експерти зазначають, що посилення енергетичного альянсу між Анкарою та Баку змінює ландшафт безпеки в усьому Чорноморсько-Каспійському регіоні. Туреччина дедалі впевненіше претендує на роль регіонального газового хаба, через який каспійський ресурс потраплятиме до Південної та Центральної Європи, зокрема до Угорщини та Болгарії.

Це не лише послаблює важелі політичного тиску Москви, а й сприяє формуванню більш прозорого та конкурентного енергетичного ринку, де Азербайджан стає ключовим гарантом стабільності для європейських споживачів.