У лабораторії Харківського інституту фізики і технологій розташований експериментальний пристрій «Джерело нейтронів», що містить десятки фунтів збагаченого урану. Будівлю пошкоджували російські снаряди щонайменше 74 рази, що створює ризик радіаційної катастрофи
Про це пише The New York Times.
«Це страшно, але ми звикли», — розповів заступник головного інженера інституту Олександр Бихун. Будівля з лабораторією розташована лише за 14 миль від лінії фронту.
Українська влада заявляє, що пошкодження об’єкта не могли бути випадковими. П’ятьох російських офіцерів уже обвинувачено в цілеспрямованих атаках на інститут. В обвинувальному акті зазначено, що пряме влучання може призвести до зараження території, де проживає близько 640 тисяч людей. Українські прокурори кваліфікували це як «екоцид».
«Я просто не розумію, з чим ми маємо справу. Вони роблять це без жодної логіки», — сказав головний інженер інституту Андрій Мициков.
Будівля не була розрахована на удари. Вибухи щодня струшують операторську, а одного разу удар вибив шматки штукатурки біля пристрою. У 2022 році влучання у трансформаторну станцію залишило об’єкт без світла на кілька місяців. Науковці змушені були використовувати резервне опалення, щоб не допустити замерзання води для охолодження паливних стрижнів з урану.
Після початку повномасштабного вторгнення дослідники зупинили експерименти та перевели «Джерело нейтронів» у режим довготривалого вимкнення. Водночас уран продовжує залишатися всередині, зберігаючи загрозу.
Попри атаки, у інших підрозділах інституту науковці продовжують експерименти з термоядерною енергією з використанням радіоактивного водню.
Інститут у Харкові брав участь у створенні перших радянських атомних бомб. У 2010 році він припинив роботу зі збройовим ураном, передавши його Росії в рамках програми нерозповсюдження під тиском США. Водночас там залишилися високорадіоактивні матеріали, включно зі збагаченим ураном у «Джерелі нейтронів».
Пристрій складається з ядра розміром зі шкільний автобус разом із металевим захистом і приблизно 27-метровим прискорювачем частинок. Його будівництво частково профінансували США в обмін на відмову України від бомбового урану.
Загроза радіаційних інцидентів зросла з першого дня вторгнення у 2022 році, коли російські війська зайшли через Чорнобильську зону, піднявши пил з частинками плутонію та цезію. У лютому 2025 року російський дрон пробив захисну оболонку над зруйнованим реактором №4 ЧАЕС. Радіації тоді не зафіксували, але герметичність споруди була порушена.
Запорізька АЕС, найбільша у Європі, також неодноразово потрапляла під обстріли. У 2023 році підрив Каховської ГЕС позбавив станцію основного джерела охолоджувальної води, змусивши перейти на резервний ставок-охолоджувач.
«Це дуже небезпечна ситуація, і нам пощастило, що ядерної аварії досі не сталося», — наголосив Бруно Шарейрон, науковий радник французької Комісії з незалежних досліджень і інформації про радіоактивність.
Аварія сталася на нерегульованому перехресті. Мотоцикліста госпіталізували з тілесними ушкодженнями.
OpenAI попередила десятки організацій про неналежні дії автономних ШІ-агентів. Серед інцидентів — обхід окремих заходів…
Напад стався у Білгороді-Дністровському під час заходів оповіщення. Поранений військовослужбовець є ветераном бойових дій.
До переліку проблемних об’єктів потрапили заклади у Вишневому, Крюківщині, Великій Димерці, Світильному, Іванковичах, Феодосівці та…
Виробник заявив про перше підтверджене бойове застосування «Генерал Черешня BULLET» із результативним перехопленням реактивного дрона.…
Президент Чехії заявив, що Альянс має рішучіше реагувати на навмисні порушення свого повітряного простору. За…